«Перезимувавши» разом із природою холодну затяжну весну нинішнього року, ми таки наблизилися до літа. А відтак, хочемо ми того чи ні, треба думати про відпустку.
Городи, дачі та присадибні турботи — невід’ємна частина літнього відпочинку, але не весь же час працювати. І з’являються найзаповітніші бажання — море, гори, Крим — наше рідне, так би мовити, близьке зарубіжжя.
Він готується до зустрічі кожного — чи то пітерця, чи москвича, чи німця з датчанином. Південний берег манить, а ціни вже сьогодні «зашкалюють» (на бензин уже підвищили). Столицям світу годі й змагатися влітку з Ялтою і Лівадією.
І тут, як чортик з табакерки, випливає тепле море в Миколаївці з піщаним пляжем. Сорок хвилин від Сімферополя, і ти в скромному селищі з прийнятними для пересічного відпочивальника цінами. Котеджі з двомісними номерами під ключ і затишні бази відпочинку, непогано підготовлений приватний сектор і вже зовсім недорогі «барачні» будівлі на березі моря. Кафе і ресторанчики, їдальні і бари чепуряться до сезону.
Так, є і розвалений кіоск із написом «Екскурсії», і забиті поки що вікна на всіх прибережних базах, але настане літо... і поїдуть переповнені потяги в бік моря — до сонця і тепла.
І якщо наші скромні бажання збіжаться з можливостями гостинних кримчан — літу бути.
