Давно відомо: поранений звір — найнебезпечніший. Утім, у такій ситуації набагато непередбачуваніші його двоногі брати, особливо тоді, коли йдеться про їхні статки. Передусім незаконно нажиті Сили загнаного звіра багатократно множить безвихідь та відчай, людям, як на мене, у багатьох випадках додає амбіцій і нахабства закулісна підтримка з боку правоохоронців та судових органів, які, в свою чергу, є слухняним знаряддям у руках владних «хазяїв» життя.
Саме про це й розповідали ми в публікації «Незаконно зробити... банкрутом», надрукованій в «Голосі України» 6 лютого нинішнього року. Коротко переповім історію конфлікту, який невдовзі «святкуватиме» чотирирічний «ювілей».
Пристрасті в Сумах розпалилися ще наприкінці 2000 року, коли сумський міськвиконком (злі язики стверджують, що під шаленим тиском облдержадміністрації. — Авт.) усуває законного і давнього надавача послуг місту — ЗАТ «ПТМ». З якою метою, запитаєте? Щоб тут же з крезівською щедрістю передати на блюдечку з блакитною облямівкою в оренду цілісний майновий теплоенергетичний комплекс стратегічного призначення вартістю 70 — 100 (!) мільйонів гривень новоствореній фірмі «СумиТЕКо». Завважте, фірмі, чий статутний фонд становив на той час лише 12 тисяч гривень. Відтоді над Сумами й закрутилася «безправна» карусель, яку, на мою думку, не під силу приборкати навіть найвищим судовим інстанціям держави. Акціонери ЗАТ «ПТМ» спробували було відстояти істину й справедливість за допомогою місцевих судочинних органів. Як би не так. Отримавши під час судових засідань кілька разів ляпасів від місцевої Феміди, яка чорне називала білим і в більшості випадків виносила свої вердикти на користь «СумиТЕКо», акціонери ЗАТ «ПТМ» подалися шукати правди за межі області. І, уявіть собі, отримали підтримку. Спочатку Харківський апеляційний господарський суд у листопаді позаминулого року виносить ухвалу: «Визнати недійсним договір оренди цілісного майнового комплексу з виробництва теплової та електричної енергії Сумського підприємства теплових мереж № 114 від 30.05.2001 року, укладений між Сумською міською радою та ТОВ «СумиТЕКо». Господарський суд Сумської області (нікуди дітися. — Авт.) у липні минулого року, за ним знову-таки Харківський апеляційний господарський суд (29.10.03 р.) і, нарешті, Вищий господарський суд України в березні нинішнього ухвалюють рішення про стягнення з «СумиТЕКо» на користь ЗАТ «ПТМ» 2 мільйони 14 тисяч 523 гривні.
Переконаний, у будь-якій країні, навіть з найжорстокішою диктатурою, судові виконавці із швидкістю цунамі поспішили б виконувати ухвалу судового тріумвірату, а оскаржений, будь він стократ найзатятішим оптимістом, мовчки витер би власного носа і склав зброю на милість переможця. У нашому випадку сталося все з точністю до навпаки. Шосткинські судові виконавці, на яких було покладено виконання судового рішення, не то що не зрушили з місця, а навіть за вухом не почухали. Активні спроби голови правління ЗАТ «ПТМ» Надії Найдовської відірвати їх від крісел і спонукати до виконання судових ухвал, так і не вивели їх з «сомнамбулічного» стану. Цей «летаргічний» рецидив пояснюється дуже просто: на той час вищезгаданий судовий тріумвірат наказав довго жити. Винуватцем «розколу» став Господарський суд Сумської області. До того ж без видимих на те причин. Чи то сумські служителі Феміди злякалися свого попереднього вердикту, чи, можливо, їх хтось наставив на правильний шлях? Вже в листопаді вони кардинально «змінюють» свій світогляд і без жодних докорів сумління, в піку власній липневій ухвалі, оголошують ЗАТ «ПТМ» банкрутом (!). Мабуть, такому дворушництву «незаангажованої» Феміди, далебі, позаздрив би навіть дволикий Янус. Та хоча б як там було, зміну настрою в «свідомості» своїх начальників чітко вловили їхні шосткинські підлеглі й на півроку «прикипіли» до чиновницьких крісел, наче сфінкс до постаменту. Зате нечувану активність продемонстрували їхні колеги з прокуратури, яким вже дуже муляла наполегливість правдолюбки Найдовської. Саме в розпалі «двобою» з виконавцями до її кабінету без дозволу зайшов невідомий і зажадав негайно підписати папери, які він приніс. На неодноразові вимоги залишити кабінет непроханий гість навіть вухом не повів. Довелося викликали міліцію. Ось тоді візитер «розсекретив» своє ім’я: зухвалець виявився помічником прокурора Ковпаківської районної прокуратури міста Сум Андрієм Марчуком. Стражі порядку, чемно відкозирявши представнику закону, відпустили «колегу» на всі чотири, зате в юриста ЗАТ «ПТМ» Віталія Попова «за безпідставну турботу міліції» розпочалися двомісячні «неприємності». Йому то погрожували адміністративною відповідальністю, то залякували неймовірними можливостями нашої прокуратури, «яка може просто добряче попсувати нерви, а може й порушити проти «неслуха» кримінальну справу». Так збігло ще кілька місяців. Зневірена у справедливості й Законі Найдовська у січні робить останню спробу привести до тями судових виконавців: разом з юристом звертається по допомогу безпосередньо до заступника начальника Сумського обласного управління юстиції з виконавчої служби Володимира Заріцького.
— Допомога з боку Володимира Івановича була досить-таки оригінальна, — в один голос стверджують Надія Найдовська і Віталій Попов. — Він порадив нам полюбовно уладнати справу з... облдержадміністрацією.
Коло замкнулося. Остаточно зрозумівши, що сумська Феміда розкладає правовий пасьянс за підказкою зверху, голова правління ЗАТ «ПТМ» вкотре вирушає до столиці на пошуки правди. Київ, не витримавши такого натиску, врешті-решт гримнув на своїх провінційних підлеглих. І 20 квітня на рахунки «СумиТЕКо» нарешті було накладено арешт.
Гадаєте, фініта ля комедія? Для одних фініта, для інших розпочалася нова комедія. Либонь, «ображені» такою зухвалістю виконавців, запрограмованих свого часу невідомими владними режисерами на довготермінову бездіяльність, нинішні теківські керівники — виконувач обов’язків генерального директора Ігор Дуравкін (один з керівників «СумиТЕКо», як нещодавно повідомила читачів наша газета, майже два місяці перебуває під вартою. — Авт.) разом з директором Сумського філіалу фірми Віктором Суховерховим самі перейшли в наступ. З ранку наступного дня самочинно заблокували доступ працівникам підприємства теплових мереж, себто власникам теплоенергетичного комплексу, десятьма, невідомо у кого «позиченими» «братками». Ті, вишикувавшись на підступах до прохідної стратегічного об’єкта у дві шеренги, силою викорінювали «крамолу» серед супротивників, які намагалися пройти мимо них на свої робочі місця. Один з таких інцидентів, коли вони руками і ногами «наставляли» на розум Віталія Попова та інших працівників, відбувся на очах кореспондента. За цією сценою також спостерігав наряд правоохоронців. За словами начальника Ковпаківського райвідділу міліції Сум Анатолія Коваля, його направили сюди для підтримання громадського порядку. На мою спробу з’ясувати у пана підполковника, яка з цих двох груп, на його думку, є справжнім порушником, і за чиєю вказівкою міліція фактично захищає «братків», міліцейський начальник відреагував блискавично: послався на зайнятість, запросив на розмову до свого кабінету, а сам по-англійськи здійняв куряву іномаркою.
Однак денна епопея мала неочікуване вечірнє продовження. Як розповіла пані Найдовська, хтось з теківського начальства віддав охороні підприємства розпорядження заносити до «чорного» списку всіх робітників-«опортуністів», які після закінчення приєдналися до пікетників (майже половина найманих «СумиТЕКо» працівників — власники акцій ЗАТ «ПТМ». — Авт.), для подальшого вручення їм «вовчих» білетів...
Отже, настав час висновків. Рахунки «СумиТЕКо» арештовано на користь власника усього рухомого й нерухомого майна. Проте стягувати 2 мільйони 14 тисяч 523 гривні боргу на користь ЗАТ «Підприємство теплових мереж» ніхто й не думає. Де, запитаєте, собаку зарито? Відповідь дає сама пані Найдовська:
— Арешт рахунків — усього-на-всього тактичний маневр з боку влади, здійснений з однією метою: обвести акціонерів ЗАТ «ПТМ» навколо пальця. Тим часом мені стало відомо, що закулісні господарі, щоб і надалі наживати для себе мільйонні статки на чужому добрі, задумали геніальну за своєю простотою оборудку: «СумиТЕКо» оголошують банкрутом, а на їхнє місце саджають інше новоспечене дітище, якийсь «Енергобудальянс». Король помер! Нехай живе король! Правда, добре придумано? Отож сподівання і надії більш як трьохсот акціонерів ЗАТ «ПТМ» — переважно колишніх працівників Сумської ТЕЦ — буде поховано навіки.
Виходячи з викладених у цій статті «кричущих» фактів зневаги чинного законодавства деякими представниками сумської Феміди, хочеться запитати безпосередньо керівників Мін’юсту України та Генеральної прокуратури: «Чи думають вони покласти край правовому свавіллю, яке чиниться на Сумщині? Якщо так, то коли?».
Суми.
