Спіраль інтриги чи «боротьба без правил»?

Схоже, на президентських виборах нас чекає «боротьба без правил». Минулий тиждень став яскравою ілюстрацією цієї тези. І, до речі, цього не приховували в ефірі «Громадського радіо» російські політтехнологи, які співпрацюють з однією із провладних партій.

Новий скандал вибухнув довкола лідера партії «Батьківщина», народного депутата Юлії Тимошенко. Позаштатний помічник Володимир Боровко на прес-конференції заявив, що отримував доручення і валюту на підкуп працівників правоохоронної сфери для «позитивного» вирішення питання про звільнення з-під варти працівників корпорації Єдині енергетичні системи України, а також для дискредитації високих посадових осіб держави. Як доказ він продемонстрував журналістам відеозапис однієї з розмов з жінкою, схожою на лідера БЮТу. І сьогодні, мовляв, йому і його рідним загрожує небезпека. Саме тому Володимир Боровко поспішив написати заяву у Генеральну прокуратуру, яка за цими фактами порушила кримінальну справу, і нині дає свідчення її працівникам.

Ми не збираємося до закінчення слідства давати оцінку — чи моральну, чи юридичну — оприлюдненим фактам. Однак кадри відеозйомок, які минулих вихідних продемонстрували кілька телеканалів, викликали кілька запитань. Адже те, що демонструвалося на прес-конференції, було «квіточками» — канали показали більш повну версію телезапису.

А тому хотілося б дізнатися, де наші колеги отримали повну версію зйомок? Хто знімав ці розмови на відео? Для чого? Чому вони були оприлюднені саме зараз, коли до старту президентської гонки залишається лише два місяці, а не раніше? І чому ці зйомки повинен коментувати один з основних претендентів на перемогу на виборах, як цього вимагали ведучі телепрограм, в яких показали цей відеозапис?

Немає сумніву: відповіді на ці питання ні від кого ні ми, ні інші журналісти не отримаємо. Проте спробуємо пошукати самі.

Цікаво, що за кілька днів до скандалу в ефірі «Громадського радіо» з’явилися російські політтехнологи, які співпрацюють з дуже відомою партією. Зокрема, на запитання ведучого відповідали Олександр Шувалов та Марат Гельман. Останній особливо не приховував, проти кого він бореться. І навіть заявив, що свого «підопічного» він не хоче бачити українським Президентом.

Понад те, Марат Гельман прямо сказав українському політтехнологу Олегу Медведєву, що той невдовзі дізнається стільки несподіваного про лідера громадської думки в Україні, що Олегу нічого не залишиться, як перейти на інший бік. (З повним текстом розмови можна ознайомитися на сайті інтернет-видання «Українська правда»).

Отож, з огляду на звіт тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради, хотілося б довідатися у парламентаріїв і правоохоронців, чи не є заяви громадянина Росії, що не раз підкреслював в ефірі Марат Гельман, втручанням у внутрішні справи України? Чи не загрожує перебування іноземців, зокрема російських політтехнологів, які не приховують, що співпрацюють з Кремлем, у серці адміністративної влади нашої країни національній безпеці? Чи не тому наша влада ніяк не може вирішити свої стратегічні завдання і щодо делімітації і демаркації кордону з РФ, і деякі інші, що російська влада знає про кожен український крок?

Власне, якщо проаналізувати діяльність згаданих вище панів і російського Фонду ефективної політики, в якому вони співпрацюють, то стає зрозуміло, звідки ростуть ноги «брудних політичних технологій» в Україні.

Президент України Леонід Кучма якось на прес-конференції визнав: нинішні президентські перегони можуть стати «найбруднішими», якщо не буде проведено політичну реформу.

Однак треба визнати, це — лише частина правди. Істина полягає в тому, що доти, доки наші політики користуватимуться послугами «павловських, гельманів і компанії», що, наче вороння, злітається на запах грошей, а українські політтехнологи користуватимуться їхнім досвідом, демократії в Україні загрожує небезпека.

Про це варто пам’ятати і виборцям під час президентської кампанії.