Людмила Миколаївна мешкає в дворі будинку номер 6 по вулиці Василенка в Києві. Свого будинку корінна киянка не має.
— Він був, — згадує жінка. — Я колись жила на вулиці Михайлівській. 34 роки пропрацювала брошурувальницею на поліграфічному комбінаті «Київська правда». Ось і пенсію заробила...
Людмила Миколаївна стверджує, що пенсію вона одержує за місцем нинішнього проживання. Приносить її прибиральниця з місцевого магазину прямо на диванчик просто неба, де бабуся мешкає разом зі своїми кішками. Її підгодовують жалісливі люди з усієї округи. З одним із покровителів бездомної киянки ми розговорилися і з’ясували, що вона оселилася в цьому дворі років два тому. Дивно, але за цей тривалий період жінка похилого віку, а точніше, її спосіб життя не привернув уваги ні міліції, ні соціальних служб.
Як же Людмила Миколаївна Горева опинилася на старості років просто неба? Жінка на цю тему говорити не бажає. А той самий чоловік із сусіднього будинку, котрий періодично підгодовує бабусю, поділився деякими чутками про долю мешканки двору. За його словами, Людмила Миколаївна жила разом зі своєї сестрою десь на бульварі Лепсе. Родичка померла і Горева опинилася за дверима... Узимку бездомна жінка ночує в під’їзді, а влітку на старих диванних подушках у дворі. Днями їй виповнився 71 рік.
— Ніяк померти не можу, — зітхає Людмила Миколаївна. — Сподіваюся, до зими не доживу...
P. S. Редакція сподівається, що після цієї публікації долею літньої бездомної киянки зацікавляться державні служби і забезпечать Людмилі Горевій нормальні людські умови життя.
