Плановано, що 23—24 травня в Ялті президенти Росії, України, Білорусі та Казахстану розглянуть питання фінансування і подальшої організації роботи з формування Єдиного економічного простору (ЄЕП). Договірно-правова база з цього питання включатиме майже 100 угод. Глави держав обговорять першочергові заходи для реалізації поставлених завдань. Передбачається до кінця поточного року розробити проекти основного масиву угод з конкретних питань. Перший пакет договорів мають намір підписати в 2005—2006 роках.
Усі сторони практично одночасно ратифікували угоду щодо ЄЕП, і в Ялті відбудеться обмін ратифікаційними грамотами. Теоретично ЄЕП сформовано — політичну волю лідерів держав підкріплено політичною волею парламентів. Справа за технічною і практичною частинами. Зрозуміло, що відразу всі сто угод підготувати і підписати неможливо. А з питання, у якому порядку їх підписувати, і розпочнуться основні суперечки. У кожної сторони є свій погляд на те, що мають реалізовувати в першу чергу. Україна наполягає, щоб єепівці почали зі створення зони вільної торгівлі і при цьому дещо зачекали з підписанням угод з лібералізації сфери послуг. Казахстан пропонує спочатку пройтися по угодах, що регламентують лібералізацію відносин у сфері транспорту, а потім зайнятися рештою. Росія стверджує, що все це має сенс підписувати тільки разом, тобто пакетом. У визначенні черговості й буде основна складність процесу формування ЄЕП.
