Петро Ротач, письменник:
— Так. Обов’язково. Для мене особисто це найсвятіше місце на землі. Бо саме під Каневом покоїться душа і велич української нації.
Василь Скорик, директор Диканського історико-краєзнавчого музею:
— Найперше там має бувати молоде покоління. Можливо, саме після відвідин могили Кобзаря багатьом із них вдасться прозріти, долучитися до джерел духовності. Загалом потрібно якомога частіше занурюватись у нашу минувшину, вчитись в історії життя.
Юрій Ісаєв, журналіст:
— Я народився і виріс у Каневі. І мала батьківщина завжди асоціюється з Чернечою горою. Завжди, коли вдається там побувати, неодмінно вклоняюсь генієві Тараса. Вважаю, що Міністерство освіти має організовувати туди поїздки школярів.
Тетяна Яковенко, 45 років, селянка:
— На Чернечій горі вдалося побувати, коли навчалася у школі, восьмикласницею. Їздили туди і мої діти. Підростуть онуки — також поїдуть. І так має бути в кожній родині.
Записав
