Минулого тижня парламент підтримав депутатський запит голови тимчасової слідчої комісії ВР Григорія Омельченка про надання інформації за результатами досудового слідства «справи перевертнів». Нагадаю, йдеться про скоєні старшими офіцерами міліції тяжкі злочини — викрадення і вбивства людей.
Про кривавий слід «перевертнів» свого часу багато писалося в пресі. Дві газети — «Голос України» та «Дзеркало тижня» не тільки розповіли про «ратні подвиги» людей у міліцейських мундирах, а й проаналізували розслідування цієї справи. В результаті заглиблення в тему автори статей «Таємниці слідства» та «Таємниці слідства-2» («ДТ») і «Снігурі» не відлетіли?» («ГУ»), незалежно один від одного дійшли висновку, що хтось з високопоставлених чинів МВС, очевидно, зацікавлений у припиненні ширших пошуків слідами «перевертнів». І такий висновок був логічний: інакше чому, наприклад, 7-й, «убойний» відділ УБОЗу, співробітники якого викопували — в прямому і переносному значенні — наслідки «життєдіяльності» банди, було фактично розформовано: всіх причетних до розслідування або понижено в посаді, або звільнено. Втім, якщо в міліцейському відомстві так нагороджують за результативну роботу, тоді все зрозуміло і без додаткових запитань. Автори піддавали сумніву і необхідність блискавичної кремації тіла звинуваченого в організації банди Ігоря Гончарова. Захована в попелі таємниця взагалі викликала припущення, що чутки про смерть Гончарова є перебільшенням.
На зустрічі з журналістами «ГУ» перший заступник Міністра внутрішніх справ п. Гусаров пообіцяв авторові цих рядків та журналістського розслідування про «снігурів» (так, за кодовою операцією, називали «перевертнів») неодмінно дати вичерпні відповіді на всі питання, порушені в статті. Але наше «побачення» чомусь досі не відбулося, хоча з того часу минуло вже кілька місяців. І це також зрозуміло. Спілкування з недовірливим журналістом — це не дозвіл на спалення трупа: вимагає відповідної підготовки. До речі, за «оперативними» даними, вона нині триває. Спасибі й за це.
Можливо, керівництво правоохоронних органів швидше зреагує на депутатський запит Г. Омельченка. Оскільки я не страждаю від феміністських комплексів, мені це не прикро. Тим паче у запиті йдеться про ті самі претензії до міліцейського відомства, що й у газетній статті. Головне — одержати вичерпну інформацію.