Український хокей дивує весь світ. Ще б пак, колись потужна в цьому виді спорту країна з розвиненою інфраструктурою, десятками шкіл, клубами, представленими у вищій лізі колишнього Союзу, опинилася на задвірках хокейної цивілізації. Та парадоксальність ситуації полягає в тому, що наша національна збірна постійно виступає на чемпіонатах світу у групі А.
Хоча у складі головної команди України чимало гравців, кар’єра яких ось-ось має завершитись. І що далі робити? Хто прийде завтра на позиції у складі збірної, котрі вивільняться? Ці запитання кореспондент «Голосу України» поставив популярному в минулому форварду «Сокола» Анатолію Степанищеву. Він тренує другу команду київського клубу, є асистентом тренера національної збірної. А ще працює з різними молодіжними колективами. Один із них виступав на великому міжнародному турнірі.
— Треба дякувати Російській федерації хокею, котра запросила нас на чудові змагання «Великий приз Санкт-Петербурга на кубок корпорації «ТВЕЛ», — каже наш співрозмовник. — Раніше це були турніри других збірних. Але останнім часом на них запрошують молодіжні команди. От і цього разу в Північній Пальмірі змагалися збірні Росії, Чехії, Словаччини, Фінляндії, Санкт-Петербурга та України. Передусім треба відзначити прекрасну організацію цього заходу. Взагалі корпорація «ТВЕЛ» причетна до багатьох проектів з різних видів спорту.
— І як почувалася наша команда в серйозній компанії?
— Одразу зазначу, що нашу команду збирали за системою — хто був під рукою. Отже, в такому складі виступала вперше. Однак слід віддати належне хлопцям, всі вони дуже старалася. Тільки чехам ми поступилися з великим рахунком — 1:7. Словакам і росіянам програли лише в шайбу (2:3 і 1:2). Майбутнім переможцям змагань — петербуржцям — поступилися — 0:2. Але завершили на досить оптимістичній ноті, зігравши внічию (2:2) з сильними фінами. Хоча були ближчі до перемоги, ніж суперник.
Звичайно, перемагати приємно. Однак нас більше цікавило, як діятимуть у матчах із сильними суперниками наші резервісти. Можу стверджувати, що маємо хороший матеріал. За відповідних умов на добрий рівень здатні вийти воротар Вадим Селіверстов (його залучали до національної збірної), Олександр Шевченко, Сергій Черненко (виступають уже і в першій команді «Сокола»), Олексій Коваль, Євген Онищенко, Микола Ладигін, Олексій Лубнін, Дмитро Найда, брати Борисенки — 20-річний Руслан і 16-річний Павло. Брати родом із Чернігова, свого часу їздили до Києва на тренування. Це свідчення великої любові до хокею. Тепер вони виступають у командах нижчих ліг США. Але хочеться, щоб увесь наш «золотий» запас був ближче.
Усіх перспективних залучити не змогли, бо вони розлетілися по світах. Хоча, якщо наш хокей перебуватиме в такому принизливому стані, то і їх ми втратимо...
На чемпіонатах країни
Футбол. 25-й тур. «Динамо» — «Металург» Зп. 2:0 (Гусєв, 25, Верпаковскіс, 27).
Баскетбол. Чоловіки. Суперліга. Плей-оф. Фінал (серія до чотирьох перемог). Матч №3. БК «Київ» — «Азовмаш». 76:74. Матч №4. БК «Київ» — «Азовмаш». 72:71. Рахунок серії — 2:2.
