Що має стати вашим Ноєвим ковчегом, коли вас затопили
Вода капає не з крана, а зі стелі. Факт — вас затопили сусіди. Перше, що спадає на думку, це побігти нагору і сказати їм усе, що ви про них думаєте. Та почати варто не з сусідів (вони, за законом підлості, поїхали на дачу днів на три), а з централізованої аварійної служби, розповіли «Споживачеві» у Київській міській спілці захисту прав споживачів. Фахівці мають встановити причину такої халепи і дати офіційний висновок. Потім треба звернутися до вашого ЖЕКу, який складе акт про аварію і оцінить вартість завданої шкоди. Та трапляється, що жеківські працівники мають одну точку зору на збитки, а ви переконані, що, скажімо, за шпалери (тепер уже зіпсовані) віддали трохи менше грошей, ніж за увесь ремонт разом узятий. Тож коли ви незгодні з висновком ЖЕКу, можна звернутися до незалежних експертів. У столиці, наприклад, діє Центр незалежних споживчих експертиз, який залюбки (щонайменше за 100 гривень) допоможе вам встановити істину. Якщо Бог дав хороших сусідів і вони погодилися відшкодувати збитки — укладайте мирову угоду і з відчуттям невимовного смутку за своє понівечене житло доводьте його до ладу. А як найшла коса на камінь (сусід уперся рогом, мовляв, не буду платити) — подавайте до суду. У Київській міській спілці захисту прав споживачів кажуть, що у таких випадках суд зазвичай виносить рішення на користь позивача.
Зауважимо: мати висновки про інцидент не завадить і тому, кого звинувачено у водопровідній аварії. А що, коли ви місяць тому зверталися до ЖЕКу зі скаргою на кран чи трубу, а сантехнік досі так і не дійшов до вашої квартири? Тоді відповідальність за прикрий випадок лягає на плечі комунальників.
