Засідання Ради зі співробітництва України та ЄС є другим за значимістю (після саміту) щорічним офіційним заходом двосторонніх відносин. Здебільшого рутинним і малоцікавим. Але цього року подія мала низку незвичних для таких зустрічей підтекстів.
По-перше, нещодавно Україна вустами найвищих посадовців фактично відмовилася від декларацій щодо вступу до ЄС, проголосивши так звану корекцію євроінтеграційного курсу. По-друге, ЄС так само остаточно прирік на безперспективність розмови про українське членство, запропонувавши натомість стратегію добросусідства. По-третє, Віктор Янукович хоча й очолював українську делегацію як Прем’єр-міністр, «в дужках» не міг не розглядатися як один із головних кандидатів на майбутніх президентських виборах, що робило ще актуальнішою відповідну тематику. Одне слово, у діалозі України та ЄС з’явилися нові акценти.
Що було найпомітніше: уперше за багато років не прозвучала у Брюсселі тема надання Україні асоційованого членства в Євросоюзі. Зазвичай її ініціювала українська сторона. Цього разу Президент Єврокомісії Романо Проді (на знімку праворуч) лише вкотре повторив, що оптимальним варіантом співробітництва є втілення стратегії добросусідства. «Ми не можемо продовжувати розширення ЄС, але є перспектива того, що Україна розділить з нами все, окрім інституцій», — заявив він. Мовчання Віктора Януковича можна розцінити як знак цілковитої згоди.
Проте це не означає, що Києву від ЄС уже геть нічого не потрібно: Україна останнім часом цілковито перемкнулася на отримання від Євросоюзу іншого статусу — країни з ринковою економікою. Це підтвердив і наш прем’єр, висловивши сподівання, що питання вирішуватиметься під час саміту Україна—ЄС, який відбудеться на початку липня в Гаазі. Однак є сумніви, що саме так і станеться. Те, що Україна не отримає такий статус з нагоди засідання Ради, стало відомо заздалегідь: про це заявив на прес-конференції чинний керівник Представництва Єврокомісії в Україні Стеффен Сковманд. Узагалі, в Євросоюзі немає традиції надавати якісь статуси для декорації «знаменних» подій. Так само як і будувати за таких випадків нові вокзали, ремонтувати дороги чи реконструювати центральні площі столиць. До того ж Романо Проді зазначив, що перепонами для отримання ринкового статусу залишаються цінова політика та закон про банкрутство — тобто речі, які аж ніяк не вирішуються під час самітів. Хіба що це вже буде остаточно зроблено до Гааги. Український прем’єр повідомив, що напередодні переговорів на найвищому рівні Брюсселю буде надано матеріали про виконану для здобуття омріяного статусу роботу. Водночас і Янукович, і Проді підтвердили, що ще до саміту можливе узгодження Плану дій Україна—ЄС, який розробляється саме в рамках стратегії добросусідства. Хоча, власне, це не новина — про можливість завершення роботи в середині червня представники Єврокомісії повідомляли раніше.
Утім, фундаментальним елементом успішного розвитку відносин між Україною та ЄС Брайан Коуен, міністр закордонних справ Ірландії, яка головує в союзі, назвав демократизацію нашої держави та проведення політичних і економічних реформ. «Найважливішим є те, щоб президентські вибори в Україні було проведено цілком демократично. Міцні відносини ЄС—Україна залежать від конкретних дій адміністрації щодо підтримки та відданості європейським цінностям і стандартам, з яких свобода ЗМІ та чесні й вільні вибори є головними», — озвучив міністр позицію Євросоюзу. Щодо ЗМІ, то Віктор Янукович у Брюсселі запевнив, що не заперечує проти існування та розвитку незалежних мас-медіа і зробить справу зміцнення свободи слова одним із пріоритетів своєї передвиборної кампанії. Принаймні так стверджують представники Міжнародної федерації журналістів, які перестріли прем’єра біля виходу з готелю, вручили листа з нагадуванням про справу Гонгадзе й хвилин десять із ним поспілкувалися.