У Сумському центрі медико-соціальної та трудової реабілітації інвалідів з ураженням нервової системи для дітей та підлітків намагаються боротися за кожну дитячу долю
Сумчанка Таня Богатир — із тих, кому не пощастило від самого народження. Унаслідок пологової травми в неї була пошкоджена рука, і тоді ніхто не міг сказати напевно, яке майбутнє чекає на дівчинку. Адже шансів на відновлення нормальних рухових функцій практично не залишалося. Те, що зробили для Тані фахівці Сумського реабілітаційного центру, куди вона потрапила зовсім маленькою, можна назвати поверненням надії. Щоб якнайбільше «розробити» руку, лікарі спрямували дівчинку на заняття музикою. Зрештою — зумовили її вибір у житті. Увесь час перебуваючи під наглядом медиків, Таня освоїла гру на домрі, флейті, мандоліні та фортепіано. Нині вона — студентка Сумського вищого училища мистецтв. Музикотерапія допомогла дівчині так відновити праву руку, що тепер вона може нею писати, а починала лівою...
За твердженням медиків, 96(!) відсотків немовлят сьогодні з’являється на світ з певною патологією.
Сумський реабілітаційний центр — одне з небагатьох місць, де засобом комплексної медико-соціальної і трудової реабілітації допомагають таким дітям усвідомити себе як особистість і, якою мірою це можливо, реалізувати себе. Над цим починають працювати з перших днів життя малюка: найменшим пацієнтам центру від народження не більше тижня. Відділення ранньої медико-соціальної реабілітації забезпечує надання їм необхідної допомоги за активної участі матерів. Перебуваючи біля своїх малят, мами самі вчаться методам реабілітації: насамперед навичкам масажу та лікувальної фізкультури. Частину пацієнтів — тих, яких важко транспортувати, — фахівці центру обслуговують безпосередньо вдома. Діють також групи вільного відвідування та стаціонарні відділення для молодих людей.
Створено Сумський центр завдяки ентузіазму та відданості головного лікаря Олени Шовкопляс яка на той час працювала лікарем-неврологом у дитячій міській лікарні. Саме вона згуртувала навколо себе батьків дітей-інвалідів та своїх колег, і невдовзі центр став окремою структурною одиницею в системі охорони здоров’я. Протягом останніх п’яти років заклад працює у підпорядкуванні головного управління праці та соціального захисту населення Сумської області. Однак солідна медична основа — і колектив досвідчених лікарів, і медичне обладнання — визначає своєрідність цього закладу. Тут є непогані можливості для офтальмологічної діагностики, обстеження мозку; єдиний в області електроміограф дає можливість досліджувати роботу м’язів.
Нервові патології — це не нежить, який можна вилікувати за кілька днів. Для того, щоб результат лікування став помітним, іноді доводиться наполегливо працювати роками, часто — протягом усього життя.
Серед підопічних реабілітаційного центру — чемпіони України з інваспорту, здібні комп’ютерники. Однак, як стверджує провідний психолог центру Євгенія Федорова, людям «з особливими потребами» реалізувати себе у трудовій сфері — завжди проблема. Навіть тих, хто цілком міг би виконувати певну роботу і підготовлений для цього, беруть на роботу неохоче. Суспільство ще не звикло сприймати індивіда з обмеженими можливостями як рівного собі — хоча про принцип безбар’єрності говорять сьогодні багато.
Протягом року через сумський реабілітаційний центр проходить загалом до півтори тисячі осіб. Особливість цього центру — прагнення допомогти якомога більшій кількості людей. Адже про які можливості для комплексної реабілітації може йтися, скажімо, у сільській глибинці! Навіть доїхати до обласного центру, знайти для цього час і кошти нелегко. При центрі діє виїзна медико-реабілітаційна бригада на чолі з заступником головного лікаря з лікувально-профілактичної роботи Ніною Гребенюк. У її складі неврологи, психіатри, психологи, соціальні педагоги тощо. Вони на місці надають дітям необхідну допомогу. У багатьох райцентрах області вже створено і відповідні осередки для реабілітації дітей та підлітків з ураженнями нервової системи. Сумський реабілітаційний центр також узяв на себе клопіт з навчання фахівців, які працюють з дітьми у сільській місцевості: забезпечує літературою, проводить для них курси підвищення кваліфікації. Це либонь єдиний в Україні заклад такого профілю, де не практикують надання платних послуг.
Суми.