Свиня для українців багато значить. Кажуть, що вона врятувала життя нашому народові під час монголо-татарського нашестя. Бусурмани свинину не їли, а наші люди на ній вижили. Хочеться сподіватися, що вона врятує наш народ знову. Але тепер від своїх поводирів, які довели сільське господарство до ручки. Хоч би як там було, але зі свиньми ми не пропадемо, хоча нині вигодувати хороше порося селянинові важко: корми дорогі, а приріст сала і м’яса на низькокалорійних продуктах повільний.
Проте ситуація з поголів’ям свиней на Буковині ближчим часом може радикально змінитися: в області з’явилися підприємливі люди, здатні дати значний поштовх відродженню потужної відгодівельної бази, розквіту тваринництва у краї. Автором ноу-хау є керівник фірми «Колос — Чернівецькі ковбаси» Ігор Кібіч, заслужений працівник промисловості України, депутат обласної ради, якого удостоєно багатьох вітчизняних відзнак за якість продукції.
Разом з відомим газдою ми прямуємо до цуренського свинокомплексу «Колоса» — «Євросвинка», де в чудових умовах підприємство відгодовує свиней європейської породи Ландрас. Аж не віриться, що побачене відбувається у приміському буковинському селі. Ситі та чисті льошки і кабанчики мають тут гарні умови. Вони п’ють, включаючи самостійно воду, з водогону. Доглядають їх охайно одягнені люди, яких свинарями навіть назвати не хочеться, бо готують раціон для тварин за допомогою комп’ютера. Останній регулює вологість та температуру в приміщенні, а досвідчений лікар із науковим ступенем, котрий донедавна надавав медичну допомогу нам з вами, тепер стежить за тваринами, щоб не хворіли. Разом із дипломованими хіміками пан доцент, як його величають на підприємстві, контролює, щоб корми містили необхідні інгредієнти, вітаміни та мікроелементи. Про санітарію і казати годі. Живуть же п’ятачки...
— Обороти нашого підприємства, яке щедро підгодовує Чернівці, Київ, Одесу, Черкаси, Львів, Івано-Франківськ, Дніпропетровськ та багато інших обласних центрів держави, — каже Ігор Степанович, — щороку зростають. Ще на початку своєї діяльності ми вирішили сформувати завершений цикл між полем і фермою, заводом і магазином. Це дало змогу значно підвищити конкурентоспроможність, якість продукції. У наших магазинах, окрім ковбас і копченостей, щодня є свіже м’ясо у різних розфасовках — від супових наборів до реберець, відбивних і стейків. Не продане вдень м’ясо, ввечері забираємо на завод на переробку. Такий сервіс та увагу до покупця у Чернівцях досі ще ніхто не пропонував.
Колись свиней годували хлібом, через що сало було, як масло. Тепер хліб — розкіш і для людей. Тому нині тварини здебільшого бачать різну городину, відходи, що позначається на якості продукції. А ми відгодовуємо свиней за європейськими технологіями натуральними вітчизняними кормами. Готуємо їх з якісного зерна, гороху, круп.
Кожен кмітливий газда на селі тримає свиню, дві, а то й три. Але то досвід селянський, а не науковий. Господар, як правило, не вираховуває затрати кормів, не звертає особливої уваги на приріст тварин. Тому добряче наробляється, щоб виростити 110-кілограмового підсвинка.
У нас це відбувається зовсім по-іншому. Насамперед тому, що на повну потужність працює племінний завод «Євросвинка». Свиноматок та кнурів елітних порід завезли з Нідерландів, Франції та Польщі. У них прекрасна генетика, і вони швидко ростуть, а відтак — є значний економічний ефект. Застосування збалансованого сухого способу харчування, контроль за якістю повітря та води сприяють зростанню 100—110-кілограмової товарної свині менш ніж за півроку. Витрачаючи при цьому кормів у межах 290—300 кілограмів. Якщо ви маєте, приміром, 20 елітних свиноматок і застосуєте належну технологію для їх утримання, то матимете від кожної в середньому 22—24 поросят на рік (2,2—2,4 опороса), що принесе вам чималий економічний ефект. Доглядати за такою міні-фермою можуть один-два працівники.
Варто зважити і на таке: згадані свині — м’ясної породи, вони дають більш як 50 відсотків м’яса від загальної ваги, тоді як у найбільш поширеної на Буковині Великої білої м’яса виходить лише 30%. Крім того, за кожен кілограм зданої свинини передбачено дотацію у розмірі 85 копійок. Це теж стимулює сільгоспвиробника.
Перших сто свиноматок завезли у травні 2002 року, нині їх — більше тисячі. І хоча на них є попит з інших областей України, неохоче продаємо їх за межі області, бо вважаємо, що передусім треба збільшити поголів’я у себе. Тому й раді співпрацювати з буковинськими селянами, багато хто з яких змушений шукати роботу за кордоном. Готові допомогти тим, хто вже наївся закордонного хліба, має копійку і хоче зайнятися серйозною справою вдома.
Чернівецька область.