Звіт розпочався не в Національній опері, як планувалося і що ускладнило його підготовку, а в Міжнародному центрі культури і мистецтв профспілок України (колишній Жовтневий палац культури). Втім, там відбулася офіційна церемонія відкриття, яку розпочав заступник Міністра культури й мистецтв України Василь Романчишин і в якій узяв участь голова Кіровоградської облдержадміністрації Василь Компанієць. А насправді був концерт переможців обласного фестивалю вокально-хорового мистецтва «Калиновий спів».
Є таке самобутнє й унікальне явище в культурному житті цього регіону. Народився цей місцевий фестиваль у рік здобуття незалежності України. Його засновниця й берегиня — заслужений працівник культури України Валентина Пращур. Фестиваль має свій гімн, створений його учасниками Наталією Медведєвою і Тетяною Якименко. І емблему — гілка калини, до якої щороку пов’язується новий вишитий рушник одним із районів області, якому випадає така честь. Традиційно фестиваль проходить в обласному центрі щовесни, у травні. В нього є ще одна чудова особливість —пригощати глядачів запашними короваями від хліборобів цього степового краю. І ось промовистий результат: за час існування «Калинового співу» зріс виконавський рівень його учасників — 27 аматорським колективам присвоєно звання «народний», виявлено низку прекрасних співаків-вокалістів, переможців і лауреатів багатьох всеукраїнських та міжнародних фестивалів.
Режисерсько-постановча група, яку очолювала уже згадувана В. Пращур, із творів переможців цьогорічного фестивалю вибудувала цілісне, чудове, більш як двогодинне вокально-хорове дійство. Наголошу: виконавці — рядові трудівники, учасники художніх колективів районних будинків культури. Однак окремі номери були просто неперевершені. Скажімо, коли звучав «Дніпровський вальс», здавалося, що виконує його урожениця Кіровоградщини, солістка Національної опери Лілія Забіляста. Та вона ж і заперечила це, коли привітала квітами Людмилу Двірну, солістку Бобринецького райбудинку культури. «Стережися, Павле Зібров, свого конкурента, юного Олексія Бояра, соліста Голованівського районного будинку культури!» Це буде, мабуть, найкращою оцінкою його голосу й виконання ним пісні П. Зіброва «У нас є все».
Подібних номерів було чимало у концерті. Кіровоградці довели: вони по-справжньому шанують і розвивають вокально-хорове мистецтво. Продовжують збагачувати край, який виколисав таланти багатьох відомих усьому світові митців.
А наступного дня, 15 травня, у Київському державному театрі оперети відбулася друга частина звіту кіровоградців «Мистецтво золотого поля». Та тут свою майстерність демонструвала потужніша мистецька «артилерія» — цікаві колективи обласної філармонії. Серед них — камерний оркестр «Єлисавет», ансамбль народної і сучасної музики, самобутній академічний театр музики, пісні і танцю «Зоряни». А також провідні митці краю — народні артистки України Антоніна Червінська та Раїса Валькевич, заслужений артист України Сергій Дьомін.
— Ми свідомо пішли на поділ звіту на дві частини, —пояснював мені начальник обласного управління культури Юрій Компанієць. — Щоб повніше показати наш «Калиновий спів», звідки зростають наші майстри мистецтв, і цілісніше — нашу філармонію, яку очолює Микола Кравченко.
Щиро дякував учасникам звіту голова обласного організаційного комітету, заступник голови Кіровоградської облдержадміністрації Сергій Неділко. Вони справді заслужили цього.
Київ.