Таких бурхливих зборів у Соколівці давно не було. Їм, щоправда, передувала неабияка подія: киянка приїхала агітувати селян передати в оренду їхні земельні та майнові паї.
Коли обпікся на молоці...
— Таким тільки довірся — все привласнять і заберуть. Не хочемо авантюристів, — кричали із залу.
— Та не кривдіть людину, яку не знаєте, —заступалися інші.
Люди не могли визначитися, як бути далі. Бо одного разу повірили орендареві, який золоті гори обіцяв. Селяни так нічого й не одержали від нього.
Та ось з’явився новий орендар — Альона Драгомірова. Мешканців Соколівки можна зрозуміти: як, маючи такий гіркий досвід, повірити новому керівникові?
Так і розділилося село: на тих, хто здав паї в сільське товариство «Агроспілка-Нова», яку очолює Альона Драгомірова, і на тих, хто й досі зустрічає її машину словами «Геть буржуїв із села!»
Розмовляю з бухгалтером агроспілки Антоніною Салюк на подвір’ї бази, де зберігається і ремонтується техніка.
— Он що дісталося людям на ті майнові паї, — Антоніна Петрівна вказує на розвалену, з дірявим дахом споруду.
А неподалік вишикувалися нові комбайни, трактори, машини. Вабили свіжими кольорами поштукатурені стіни приміщення майстерні, складу запчастин, кухні-їдальні, де харчуються механізатори.
Працюють тут дві жінки, які здали свої паї в оренду Альоні Драгоміровій.
— Ми всією родиною, — каже кухар Раїса Бабич, — віддали свої паї. І не шкодуємо.
Працюєш і заробляєш або сидиш удома
«Агроспілка-Нова» утримує та ремонтує транспорт загального користування, платить водіям зарплату. Адже дітей доводиться возити автобусом до школи в сусіднє село.
Раніше як було? Зробиш щось чи ні за день — сім годин записали, п’ять гривень або десятку все одно отримаєш. Тепер інакше: або ти працюєш і заробляєш те, що належить, або сидиш удома.
— Моя мета, — каже Альона, — підняти господарство. Це можна зробити тільки з чесними, сумлінними людьми. Кваліфікованих механізаторів збираємо з усієї області. Сто п’ятдесят кілометрів щоденно робить розвозка, поки збере людей і розвезе на робочі місця. Але краще витратити більше грошей, аніж в одному селі набрати тих, хто й молотка не вміє тримати. Механізаторів забезпечуємо житлом, харчуванням.
Молодий водій Дмитро Мовчан приїхав сюди з Тетіївського району. В рідному селі Голодьки роботи не було — колгосп розпався. А працювати хлопець хотів. Тут агроспілка забезпечила його гуртожитком. В сезон трудиться на тракторі, комбайні. Зібрав кошти і купив уже «Москвича».
А помічник кухаря Інна Бабич теж плекає свою долю тут. Після школи мріяла вивчитися на масажистку, але не було за що. А нині є, та сама не хоче. Добре заробляє, у свої дев’ятнадцять почувається самостійною...
Ольга ШУЛЬЖЕНКО.
Соколівка—Велика Вільшанка
Васильківського району Київської області.
