Перша міжнародна спеціалізована виставка-презентація «Автобус-2004», яка з ініціативи Міністра транспорту України, генерального директора «Укрзалізниці» Георгія Кірпи тривала протягом двох днів у Києві, на багатьох справила приємне враження, а в декого навіть викликала захоплення. Керівники галузі лишень шкодують, що не проводили такої раніше щоквартально, як залізничники з рухомого складу. Тоді б напевне з меншою напругою розв’язували програми «Сільський автобус» та «Шкільний автобус», легше долали б найголовнішу проблему автомобільної галузі — оновлення рухомого складу автопарків, які, за висловом Г. Кірпи, «роздерибанили» ще на зорі нашої незалежності.
Відкриваючи виставку, керівники Мінтрансу і Мінпромполітики — Георгій Кірпа та Олександр Неустроєв, голова профільного комітету Верховної Ради України, народний депутат Валерій Пустовойтенко радо вітали учасників і гостей з тим, що вдалося разом зібрати не тільки 14 вітчизняних, а й чимало закордонних виробників автобусів, перевізників усіх форм власності, що після неї справи з оновленням автобусного парку країни, старіння якого дійшло критичної межі, підуть на краще.
Тут було на що подивитись. І професіоналам, і, як кажуть, пересічним громадянам. У велетенському виставковому павільйоні «Київ-ЕкспоПлази» свої вироби демонстрували «Mersedes» (Німеччина), «Volvo» (Швеція), «Карсан» (Туреччина), Павловський автобусний завод (Росія), Мінський автомобільний завод (Білорусь), Бориспільський, Черкаський, Львівський автобусні заводи та чимало інших. Торгові марки «Scanіa», «Man», МАЗ, «Газель», «Богдан», «Еталон», «Львівський автобус», ПАЗ красувалися на автобусах різних модифікацій для міських, міжміських та міжнародних перевезень. З-поміж цього розмаїття надто виділялися розкішні іноземні автобуси, які скоріше були схожі на музейні експонати.
Значно простіший вигляд мали наші авторяди. Он віддалік від сяючих «мерсів» і «вольво» поодиноко примостився жовтенький мікроавтобус «Рута» виробництва ВАТ «Часово-Ярський ремонтний завод», що в Донецькій області. На лобовому склі п’ятизначна цифра — 63000 грн.
— Що за машина, — питаю хлопця, котрий лунко постукує по кузові.
— Для перевезення 16 пасажирів у межах міста чи за ним.
— З чого кузов, що так дзвенить?
— Із склопластику.
— А як хтось «протаранить», чим залатати дірку? — допитується один із відвідувачів.
— Це просто. У містах продається спеціальна смола, розігрієте її, заліпите пробоїну, потім зачистите і буде вам, як нова копійка...
ЗАТ «Бориспільський автозавод», що в селі Проліски на Київщині, освоїв кілька модифікацій автобусів малого класу для перевезення 14—34 пасажирів. Цих авто, для яких в Україні виготовляється 60 відсотків деталей, 700 виробничників підприємства щомісячно в середньому випускають півсотні.
На виставці окрім автобудівників і перевізників можна було зустріти й представників банківських та фінансових структур, лізингових та страхових компаній, профільних міністерств та відомств, обласних, місцевих та райдержадміністрацій — потенційних замовників й інвесторів цих виробів.
Водночас тут відбувалася науково-практична конференція «Проблеми автобусних пасажирських перевезень та автобусобудування», на якій обговорювалися і питання виконання програм «Сільський автобус», «Шкільний автобус», особливості інвестування та кредитування програм оновлення парку автобусів в Україні.
Коментар фахівця можна було одержати біля кожного стенда чи авто. Інколи це з успіхом робили водії. Олександр Мацапура, наприклад, який працює водієм у 6-му автобусному парку Оболонського району столиці і на прохання Мінського автомобільного заводу прямо з міського маршруту ст. метро «Мінська» — пл. Шевченка доставив на міжнародну виставку МАЗ-152, охоче розповів про свій гросавтобус. Останній хоч і коштує дорого (до 140 тис. доларів), та зручний, надійний і економний; вміщає 175 пасажирів, з низькою підлогою, дизельний двигун фірми «Мерседес-Бенц», триступенева автоматична коробка передач, помірні витрати пального. Я запитав водія-професіонала, який дотепер з 1985 року водить містом «Ікаруси» таких самих габаритів, що йому найбільше сподобалося на виставці.
— Шведські автобуси «Сканія» виробництва Санкт-Петербурзького заводу. Дуже зручні й економічні.
— Чи скоро ми зможемо такі випускати?
— Років через п’ятдесят точно...
Другого дня перша міжнародна виставка «Автобус—2004» завершила свою роботу. Заступник міністра транспорту України Семен Кроль, який взяв участь у її закритті, зокрема, сказав:
— Поки що ми не можемо для пасажирських перевезень купувати «мерседеси», «мани», «сканії», а лише «газелі», «богдани», вироби російських та білоруських автобудівників. Але як тільки наша економіка і транспортна галузь зміцніють, ми обов’язково матимемо автобуси, які відповідатимуть найвищим світовим стандартам...
За результатами виставки визначено кращі моделі автобусів для реалізації різних програм. Це — ПАЗ-4234 (для сільських перевезень), SCANІA OMNІLІNK (для приміських перевезень), БАЗ-2215 (для шкільних перевезень), МАЗ-105 і «Богдан»-А-144 (для міських перевезень), ЛАЗ-52081 «НЕОЛАЗ» і МАN FORTUNA (для міжміських перевезень), MІTSUBІSHІ SAFІR (для туристичних перевезень). Відзначено також експозиції Луганського, Рівненського і Волинського облавтоуправлінь, які найкраще відобразили тематику цієї виставки.