Як черкаські податківці допомагають «казанським сиротам» вийти в люди
Олексій ЛюбЧенко, голова ДПА у Черкаській області. Наймолодший в Україні керівник-податківець регіону. Йому 32 роки. У 1993 році закінчив Київський національний економічний університет з відзнакою. Працював заступником міського голови Сміли. Першим заступником голови ДПА у Кіровоградській області. Самодостатній, педантичний, інколи жорсткий. Організований, вольовий, чесний. Блискучий аналітик. Володіє нестандартним складом мислення. Відкритий до спілкування. Врівноважений, відвертий — наскільки дозволяють службові рамки. Не терпить нехлюйства, брутальності. За гороскопом Діва. Одружений. Має двох синів, Андрія та Олександра. Дружина Оксана — педагог.
— Олексію Миколайовичу, ви, безперечно, керівник нової генерації. Першими відчули це журналісти. До вашого призначення на капітанський місток ДПА більшість місцевих «акул пера» туманно уявляли роботу «митарів». За рік спілкування сталися неабиякі зміни...
— Ми це ставили собі за мету — роз’яснити через мас-медіа правила «гри». Хто в податковому полі — тренер, хто — суддя, хто — гравець. І для кого всі ці потуги — для мільйонів «уболівальників». Важливо було також засвідчити абсолютну прозорість дій, рівність і взаємоповагу її учасників. З допомогою преси, радіо, телебачення продовжуємо цю лінію. Зупинятися, переконаний, протипоказано. Діалог з партнерами — безперервний процес. На його шляху виростають чудові плоди: довіра і віра в порядність, доброчесність один одного. Без цих складових взаємодіяти надзвичайно важко, а то й неможливо.
— За рейтинговою оцінкою столичних експертів вам вдалося вивести обласну податкову службу з середняків-трієчників у лідери-відмінники. До того ж всього за рік.
— Певні успіхи нашої служби я пов’язую передусім зі зміною влади на Черкащині. Півтора року тому, коли головою облдержадміністрації було призначено Вадима Льошенка, високопрофесійного економіста і організатора, кардинально змінився управлінський стиль, сама філософія керівництва в області. Це дало мені змогу з огляду на регіональні проблеми проводити ту податкову політику, яку визначила Державна податкова адміністрація України. Запровадити свіжі ідеї, нетрадиційні методи роботи, які й дали позитив. Важливо, що нас підтримав і силовий блок області. Зокрема, коли торік разом з правоохоронними органами проводили комплекс оперативно-профілактичних заходів під умовною назвою «Акцизна марка», згодом — операцію «Акциз». Це була тривала й тяжка робота — перевірити тисячі складських приміщень, сховищ, оптових та роздрібних баз, магазинів. В результаті викрили дев’ять підпільних цехів з розливу фальсифікованих спиртних напоїв, вилучили понад мільйон штук акцизних марок старого і нового зразків. Порушено 22 кримінальні справи. Здійснена операція вплинула на свідомість торговців алкоголем і, як наслідок, на темпи стягнення акцизного збору. У січні-квітні цього року «акцизні» показники порівняно з першим кварталом минулого року зросли в 1,8 разу. Це означає, що державний бюджет поповнився на 21 мільйон гривень!
— Звучить, як музика. Ще вагоміші здобутки, доводилося чути, по справлянню податку на прибуток до державної скарбниці. За цим показником ваша служба, кажуть, посіла перше місце в Україні. Це не перебільшення?
— Аніскільки. Обсяги мобілізації зі згаданого виду податку зросли у першому кварталі на 6,3 мільйона гривень, або у 1,5 разу. Позитивні результати роботи і з залучення нових платників податків, суб’єктів підприємницької діяльності. Однак найважливіше завдання — вивести підприємства зі стану безприбутковості. Це, зокрема, стосується підприємств спиртового та лікеро-горілчаного профілю. За своєю природою вони повинні мати прибутки. Натомість постійно декларують збитки. Щоб допомогти спиртовикам в обліку ми запровадили на трьох державних підприємствах контрольні пости податкових інспекцій. Маємо вже перші результати спільних дій — надходження від галузі збільшилося у першому кварталі цього року у 15 разів порівняно з відповідним періодом минулого року. Таку ж копітку роботу ведемо зараз з легалізацією торгівлі лікеро-горілчаною продукцією. У зоні податкової уваги всі «точки» з продажу алкоголю, котрі, найчастіше, є розсадником фальсифікованого товару.
— На останній колегії ДПА ви попросили всіх її учасників, керівників районних податкових інспекцій, записати у свої щоденники «жирними» літерами два слова — «Беззбиткове півріччя».
— Це нині альфа і омега нашої діяльності. Я вже торкався проблеми спиртової галузі, котра удає з себе казанську сироту. Насправді у неї підприємливі, заможні «батьки». Такі само і в підприємств, що займаються постачанням та продажем пально-мастильних матеріалів, у готельного, туристичного, грального бізнесу. Триватиме боротьба й з фіктивним банкрутством. На території Черкащини нараховується 43 підприємства, котрі не переказали до держбюджету понад п’ять мільйонів гривень обов’язкових платежів і щодо яких розпочато процедуру банкрутства. Інколи трапляється так, що деякі спритні посадовці-боржники навмисне доводять до банкрутства свої підприємства. Щоб уникнути розрахунків і перерозподілити власність на користь зацікавлених осіб. Ось чому доводиться податківцям стояти «на чатах», пильнувати кошти і державне майно.
— Що маєте на увазі, Олексію Миколайовичу, коли кажете колегам про відкритий, прозорий діалог з бізнесом?
— Найперше — співпрацю з кожним платником, але не на абстрактні теми, а на предмет визначення податкового навантаження. До того ж акцент робити на роз’яснення недоцільності мінімізації податків, на партнерські стосунки і зростання взаємної довіри та поваги. Ми продовжуватимемо цикл тематичних зустрічей, семінарів на підприємствах, проведення телефонних «гарячих» ліній. По висхідній розвиватимуться зв’язки з засобами масової інформації. На всіх місцевих телеканалах ми ведемо рубрику «Податки без таємниць». Домовляємося з журналістами працювати так, щоб насамперед їх це захоплювало, а глядачам було цікаво і корисно.
— І наостанок. З вашим приходом до керівництва ДПА змінилася не лише філософія оподаткування, а й сама атмосфера «храму митарів». Мені доводилося бути присутньою на кількох святах, де ви чудово — природньо і тепло — читали любовну лірику. Згодом проводили колегію у приміщенні Мліївського інституту садівництва, за вікнами якого буяла весна... Чи важко бути прагматичним романтиком?
— Давайте залишимо цю відповідь часові...