Володимир ЛИТВИН: «Довгострокові інвестиції означають відродження віри у власну державу»

Фраза «Харків — столиця українсько-російського співробітництва», яка кілька років тому стала буденною і малозмістовною, минулої суботи наповнилася конкретним змістом. У райцентрі Лозова Голова Верховної Ради України Володимир Литвин дав «зелене» світло спільному підприємству з виробництва зернозбиральних комбайнів «Єнісей».

Ідея створення цього підприємства народилася в травні 2003 року. Через рік проект успішно реалізували. У 2004 році передбачено виготовити і продати в господарства країни не менш як 200 комбайнів.

— Забезпечення технікою агропромислового комплексу країни — проблема з проблем, — підкреслив Голова Верховної Ради Володимир Литвин під час відкриття заводу. — Сьогоднішнє українське село забезпечено технікою лише на 55 відсотків від потреби. 90 відсотків комбайнів, тракторів і інших машин практично вичерпали свій технічний ресурс. Йдеться вже не так про продовольчу безпеку, як про безпеку держави.

Глава парламенту також звернув увагу і на те, що 1990 року навантаження на один трактор становило 66 гектарів, а тепер — 119, на зернозбиральний комбайн воно зросло з 113 до 245 га. Але якщо раніше комбайн «Нива» ставав селянам у 34 тонни зерна, то нині — 557 тонн, просапний трактор п’ятнадцять років тому коштував лише 9,4 тонни соняшнику, а сьогодні — 46. «Тому і парламенту, і уряду потрібно приймати термінові рішення, спрямовані на підтримку підприємств, які виготовляють сільськогосподарську техніку. Довгострокові інвестиції у найпроблемніші галузі свідчать про те, що ми вже починаємо вірити в нашу країну. Розв’язання потребує і проблема паритету цін, необхідно на повну силу залучити лізинг, — переконаний В. Литвин. — Мені здається, було б доцільно відтворити міністерство тракторного і сільськогосподарського машинобудування, а то сьогодні за виробництво машин відповідає Мінпромполітики, за сервіс — Міністерство аграрної політики... А де багато няньок, як відомо, там дитя каліка».

Відповідаючи на запитання про причини кризи в парламентській більшості, В. Литвин підкреслив: «Мене насамперед цікавлять фракції, групи і кожен народний депутат. Для того, щоб він не згубився в «морі голосів», щоб фракції погоджували свої позиції і працювали на загальний результат. А буде більшість чи ні — це вже формальність». Крім того, нагадав глава парламенту, у чинній Конституції не зазначено, що має бути створена більшість. В Основному Законі записано, що в Україні діє вищий законодавчий орган, який приймає закони і забезпечує контроль за їх реалізацією.

Голова ВР висловив упевненість, що рано чи пізно Україна повернеться до питання внесення змін в Основний Закон. На його думку, для того, щоб визначитися з цим питанням, потрібно розібратися: що таке політична реформа і який зміст вкладено в неї. Оскільки під час прийняття Конституції в 1996 році держава перебувала в стані утвердження, необхідно було, щоб влада була в одних руках. Сьогодні, коли Україна як держава відбулася, варто перерозподілити повноваження. Однак про це ніхто не говорив, а все звелося до банальної боротьби політичних сил. Йшлося не про державні проблеми, а про те, «яке місце я посяду в цій системі, хто буде призначати, хто звільняти». Саме тому, впевнений В. Литвин, українці і не виявили зацікавленості в реформі. Через несерйозне ставлення до такого важливого питання ми і поховали політреформу. Хоча час було обрано вдало. Оскільки після президентських виборів ніхто не захоче обмежувати своїх повноважень.

Відповідаючи на запитання, чи не стане участь нашого миротворчого контингенту в «гарячій» точці причиною терактів в Україні, В. Литвин зазначив: проблема безпеки від всесвітнього тероризму — проблема не однієї країни, а всесвітня. Ухвалюючи рішення про направлення миротворчого контингенту, «ми усвідомлювали, на що йдемо». Оскільки Україна є стратегічним партнером, вона має такою залишатися, підкреслив В. Литвин. Однак, зазначив глава парламенту, необхідно зробити все, щоб наш миротворчий контингент залишався миротворчим і не брав участі в бойових діях.