Стіл у квітні подорожчав, бо м’ясо почало кусатися

Минулого місяця інфляція (індекс зростання споживчих цін) становила 0,7 відсотка. Отже, життя подорожчало на 2,9 відсотка від початку року — очікували іншого.

Неспокій на споживчому ринку навесні — явище традиційне. Торік у квітні проти березня ціни на фрукти зросли на 2,7 відсотка, цього разу — на 3,7, зате нині помірнішою є цінова динаміка по відношенню до грудня. Прикро, але на 3,3 відсотка проти березня подорожчав бензин, що також виявилося неабияким інфляційним подразником. У квітні інфляція переважала в 1,75 разу результат і лютого, і березня — такий тренд називають «бичачим» на відміну від «ведмежого», який мав місце тогоріч.

Очевидно, що першоквартальне цінове збудження за інерцією захопило і другий квартал, але драматизувати не варто. Очікування руйнівного впливу високого інфляційного фону в індустріальному секторі ще не справдилися, хоч така ймовірність є. Тим часом превентивна політика здатна запобігти новій інфляційній хвилі в її зародку. Слід лише зважати на ризики.

Квітень засвідчив, що м’ясо таки подорожчає через минулорічний дисбаланс на зерновому ринку і, зокрема, у сегменті кормів для тваринництва. Тогоріч у квітні ціни на м’ясо та птицю знизилися на 0,7 проти березня (на 5,5 відсотка проти грудня), а минулого місяця зросли на 5,5 відсотка проти березня (на 10,3 проти грудня). Зміцнення валютного курсу неістотно впливає на здешевлення кормового зерна та м’ясопродуктів. Але цінова перспектива краща на друге півріччя. До такого висновку підводить дострокове гальмування падіння поголів’я худоби, зумовлене, схоже, надіями на щедрий врожай кормових культур. Зрозуміло одне, якщо січневу інфляційну хвилю несподівано здійняли послуги, то квітневу — не хлібопродукти, а м’ясо. Млявий імпорт кормового зерна та м’яса спричинив такий дисбаланс попиту і пропозиції, який удвічі прискорив зростання цін порівняно з березнем проти лютого.

Інфляційної хвилі на споживчому ринку поки що не нагнітає другий знаковий ризик —індустріальний перегрів, який спричинив безпрецедентне зростання оптових цін — на 10,3 відсотка проти грудня (майже річний приріст цін виробників промислової продукції 2003-го). Але є досить висока ймовірність, що у найближчі три—чотири місяці нам доведеться з цим рахуватися всерйоз.

Хоча базова інфляція (за моїми оцінками, 0,2 відсотка) не перевищила березневої, варто й надалі покладатися на монетарні запобіжні чинники. У березні різко зросли доходи населення, зокрема заробітна плата. Ці гроші не тиснутимуть на ціни, доки зберігатиметься прихильність населення до заощадження. Але за незмінності курсу гривні й зниженого податку на доходи громадян схильність до споживання може взяти гору над цим природним бажанням, і ми одержимо ще один інфляційний ризик. Так само не слід відкидати з числа інфляційних чинників частковий вплив недостерилізації грошової пропозиції після значного квітневого придбання валюти у стабілізаційний фонд. Поки що випереджаюча і логічна за умов економічного буму розширена грошова пропозиція відповідає високому попиту на гроші, але певною мірою вона вже тисне на споживчі ціни — дисбаланс в окремих сегментах продовольчого ринку це підтверджує. Стимулює розширення грошової пропозиції дедалі зростаючий попит на гривневі активи з боку населення. Депозити громадян у гривні за січень—квітень зросли на 6,9, а в іноземній валюті — лише на 2,2 відсотка. Усе це у поєднанні зі зростанням номінальних доходів забезпечило, за моїми оцінками, 0,2 відсотка приросту квітневої інфляції. Таку саму величину можна списати на сезонний чинник.

Нас виручає значне позитивне сальдо платіжного балансу, яке свідчить про збереження попиту на гроші для заощаджень та інвестицій.

Добре, що послідовне зміцнення обмінного курсу гривні стримує споживчі ціни, а зарплата і доходи населення в березні різко зросли. Що, зрештою, вгамувалися інфляційні очікування, а бюджет виконуємо стабільно, керуючись стриманістю у видатках. Дуже добре, що зростає продуктивність праці у промисловості, на будівництві та транспорті. Частина цих позитивних чинників чітко не окреслена через вплив більш низького податку на доходи громадян, невизначеність наслідків для українського експорту наближення кордону Євросоюзу. Останні ініціативи уряду Китаю, які спрямовані на протидію кредитному та інвестиційному буму, здатні призвести до тимчасового погіршення світової зовнішньої кон’юнктури. А відтак — до послаблення нашого платіжного балансу і погіршення стану зовнішньої та внутрішньої стабільності гривні. Перспектива падіння цін на нафту гіпотетично може послабити кон’юнктуру російського ринку для України і опосередковано через платіжний баланс завдати шкоди ціновій стабільності. А поки що гірше впливає зростання світових цін на нафту, бо дорожчає бензин.

Для створення надійної монетарної бази низької інфляції у червні—вересні слід забезпечити нормальний приплив валюти (близько 200 мільйонів доларів США щомісяця). Якщо буде більше, слід ущільнювати ліквідність шляхом здорожчання рефінансування. Інакше кажучи, треба й надалі стимулювати попит на гривню як засіб заощаджень, що нам підказує власний досвід двох останніх років. Водночас це зменшить тиск на споживчі ціни. З огляду на високу поточну кон’юнктуру світових ринків ризик загальмувати свій експорт буде мінімальний.

З урахуванням усіх міркувань повертаюся до свого лютневого прогнозу руху споживчих цін у першому півріччі на рівні 3,5—3,8 відсотка.