Услід за Києвом, Кримом, Херсонщиною, Черкащиною, Одещиною, Дніпропетровщиною до процесу об’єднання інтелектуальної еліти України минулої суботи долучилася й Полтавщина зі своїм величезним минулим і теперішнім інтелектуальним потенціалом.
— Я переконаний, якщо ми думаємо про завтрашній день як оптимісти, то імперативом має стати переконання, що інтелект, тобто людський потенціал, є основним багатством України, до речі, відновлюваним, — сказав на установчій конференції обласної організації Всеукраїнського громадського об’єднання «Інтелектуальний форум України» голова Полтавської обласної ради, доктор економічних наук, професор Володимир Гришко.
— Сьогодні Україна, місто, регіон перебувають на тому етапі розвитку, коли старі методи розв’язання проблем уже просто стають неефективними, — вів далі В. Гришко. — Добре відомий російський вислів «Сила есть, ума не надо» — можна вставити «сила влади» — не спрацьовує. Сьогодні в основі всього має бути інтелект, розум... І якщо упродовж попередніх років достатньо було просто задіяти резерви, які видно було неозброєним оком: навівши елементарний порядок, мали прогрес, рух вперед, то на сьогоднішньому етапі треба задіяти вже тонкі речі, що неможливо зробити без людей, які добре вміють вникати в ситуацію, приймати виважені рішення.
На думку голови обласної ради, Інтелектуальний форум вже на першому етапі своєї діяльності має працювати над тим, щоб «сіра речовина» не витікала за межі України. Він повинен думати і над тим, як зробити так, щоб вищі навчальні заклади не стояли перед альтернативою: приймати на навчання обдаровану дитину чи ту, яка має гроші? Він не повинен обминути проблеми сільської школи...
Ректор Полтавського національного технічного університету Олександр Онищенко навів такі факти: 2002 року менш як 5 відсотків вітчизняних підприємств запроваджували інновації. Натомість в Європі цей показник становить 80—87 відсотків. Наукові розробки українських учених на світовому ринку становлять лише 0,3 відсотка за достатньо великого потенціалу. Середній вік учених в Україні — 51 рік. Понад 57 відсотків кандидатів наук і 73 відсотки докторів наук старші 50 років. Середній вік професорів зріс до 60 років. А світова практика свідчить, що найзначніші наукові дослідження здійснюються у віці від 27 до 40 років. В українській науці ця категорія 1999 року становила майже 20 відсотків, а 2001-го скоротилася до 15. Він також наголосив на необхідності розробки ефективної державної програми підтримки молодих учених і реальних стимулів закріплення їх в науці.
До речі, колектив університету з колегами із Харкова, Києва, Донецька працює сьогодні над розробкою Державної програми розвитку вищої освіти на 2005—2007 роки. Ця програма буде представлена на парламентських слуханнях 15 травня цього року. І одним із розділів її є питання збереження і примноження інтелектуального потенціалу України.
Власне, цим уже чотири роки і займається Фонд інтелектуальної співпраці «Україна — ХХІ століття». Це він заснував премію імені В. Вернадського, якою відзначають діячів науки, освіти, культури, народного господарства за їх визначний інтелектуальний внесок у розвиток України, а також довічні стипендії. Це він підтримує обдаровану молодь. Шляхом проведення всеукраїнських універсіад «Інтелектуал ХХІ століття», творчих оглядів-конкурсів на кращий літературний твір виявляє талановитих школярів, яким надається право вступати без іспитів до вищих навчальних закладів, а під час навчання виплачує їм стипендії. Більшість із них — з малозабезпечених сімей і переважно з сільської місцевості. Це він почав реалізовувати проект щодо повернення в Україну гетьманських клейнодів та особистих речей Богдана Хмельницького з музеїв європейських держав. Саме за його підтримки побачили світ перші три томи «Історії української культури»... Це він разом з Національною академією наук, Спілкою ректорів вищих навчальних закладів України виступив ініціатором скликання торік Інтелектуального форуму України, де й народилося рішення про створення всеукраїнського громадського об’єднання з такою само назвою.
— Сьогодні важливо об’єднати творчі прошарки суспільства, налагодити взаємодію наукової, ділової, культурної, управлінської, політичної науки. Саме Інтелектуальний форум України має ініціювати вирішення ключових питань нашої держави. Серед них посилення соціальної захищеності вчених, освітян, діячів культури і мистецтва, підтримка наукових колективів у проведенні досліджень на пріоритетних напрямах науки і техніки, які здатні забезпечити якісні прориви, докорінне підвищення ролі інтелігенції у подоланні кризових явищ. Але ці ключові питання повинні вирішуватися в контексті розв’язання найгостріших проблем нашого суспільства, — наголосив голова організаційного комітету зі створення всеукраїнського об’єднання громадян, голова ради Фонду інтелектуальної співпраці, народний депутат України Богдан Губський.
А народні депутати України Анатолій Кукоба, Володимир Демьохін, Петро Толочко, Вадим Гуров з трибуни обласного зібрання підтримали його.
Година спільної, скоординованої, результативної праці настала.
