Певна напруженість у сесійній залі Верховної Ради продиктована наближенням президентських виборів. І не тільки. Дехто з політиків почав замислюватися про вибори 2006 року.
Гра у статистику
Створюється таке враження, що останні соціологічні опитування використовують передусім як передвиборну пропаганду тих чи тих кандидатів. Адже, за словами відомого соціолога Віктора Небоженка, останнє дослідження, проведене ним, засвідчило, що 38,5 відсотка українців ще не визначилися у своєму виборі щодо претендентів на «престол». Отож ця гра у статистику, найпевніше, не тільки не додає популярності лідерам громадських уподобань, а й, імовірно, навпаки — заважає. Бо постійне нав’язування громадянам одних і тих же політиків може спричинити в електорату недовіру.
З другого боку, і ми не раз писали про це, в суспільства з’явилася потреба замінити стару політичну еліти молодою генерацією. Адже світ постійно, особливо в останнє двадцятиріччя, динамічно змінюється. А Україна, схоже, більше не хоче бути серед аутсайдерів економічного й політичного розвитку.
Це, до речі, ще одна причина, чому наші співвітчизники прагнуть обирати «не менше зло», а «третю» силу — конструктивну. І це також позначається на поведінці лідерів деяких партій. Ось чому ймовірні зовсім несподівані сюжетні повороти у сценарії майбутніх президентських перегонів.
Немає більшості — немає нового уряду?
Здавалося б, донедавна позиції Віктора Януковича й коаліційного уряду були непохитні. Хоча ми й висловлювали певні сумніви щодо майбутнього Кабінету Міністрів. Однак останні події, зокрема переформатування депутатських груп і фракцій, вказують на те, що наш прогноз усе-таки мав підстави для сумнівів.
Водночас не можна виключати того, що й сама більшість припинить своє існування. Скажімо, представники Народно-демократичної партії не раз погрожували покинути її лави. Особливо з огляду на тиск, який чинять на партію і її лідера Валерія Пустовойтенка. Про це, до речі, він сказав на прес-конференції перед травневими «канікулами». Він також заявив, що в НДП триває дискусія з приводу підтримки кандидатів на президентських виборах. Частина НДП і надалі наполягає на висуненні кандидатури Валерія Пустовойтенка на президентські перегони. Інші схиляються до підтримки Віктора Ющенка. Однак про Віктора Януковича не кажуть нічого.
Лави більшості можуть покинути і представники Партії промисловців та підприємців, які також не визначилися, кого підтримуватимуть у боротьбі за найвищу посаду в державі. Можлива поява на старті президентської кампанії і їхнього лідера, президента Українського союзу промисловців і підприємців Анатолія Кінаха.
Складні процеси відбуваються і в партії «Трудова Україна», де вельми незатишно почуваються батько і син Деркачі.
Отож, якщо серед «підписантів» парламентсько-урядової коаліції залишиться менш як 226 народних депутатів, то що має робити уряд і прем’єр? У цивілізованому світі це називається урядовою кризою, і тоді Кабінет Міністрів подає у відставку. Вітчизняна Конституція і чинне законодавство про це мовчать. А тому спрогнозувати розвиток подій фактично неможливо. Тим паче що в Україні подібних ситуацій не траплялося. Це також, до речі, ще одне підтвердження того, чому потрібно вносити зміни до Основного Закону країни. Особливо з огляду на те, що парламентські вибори 2006 року проходитимуть за пропорційною системою. Тому не дивно буде, якщо Верховна Рада вже цього тижня почне розгляд нових законопроектів про внесення змін до Конституції. Цей розгляд може також подарувати чимало «сюрпризів», не вельми приємних для нинішньої парламентсько-урядової коаліції.
Про це, зокрема, відверто сказав в інтерв’ю нашим колегам колишній президент України, лідер об’єднаних соціал-демократів Леонід Кравчук:
— Сьогодні свідомо руйнують більшість: створюються якісь «центри», розколюються фракції, а це все призводить до невизначеності, до політичної нестабільності всередині більшості...
Попри значну кількість вихідних у травні, політичне життя в Україні вирує і набирає обертів. А це свідчить про те, що нас очікує чимало поки що малопрогнозованих подій, які можуть істотно вплинути на майбутні президентські перегони. Понад те, ми припускаємо появу в ній політиків, які поки що скромно мовчать щодо свого майбутнього.
