Футбол. Чемпіонат країни. Вища ліга. 24-й тур. 8—9 травня.
«Борисфен» — «Динамо». 2:0. 5 500 глядачів. Голи: Максимов, 58, 59.
«Шахтар» — «Зірка». 3:0. 14 000. Агахова, 11, Левандовський, 48, Тимощук, 84.
«Карпати» — «Оболонь». 1:0. 8 000. Мізін, 90.
«Металург» Зп — «Іллічівець». 0:0. 3 000.
«Дніпро» — «Металург» Д. 0:0. 17 000.
«Кривбас» — «Ворскла-Нафтогаз». 3:1. 12 500. Дранов, 20, 71, 90+2 — Фронтіні, 86. На 54-й хвилині гравець господарів Саліхович не реалізував пенальті.
«Арсенал» — «Таврія». 1:0. 3 000. Аристархов, 90.
«Чорноморець» — «Волинь». 1:1. 12 000. Гілазєв, 81 — Ланько, 89.
Цей тур відзначився напрочуд напруженою боротьбою. Якщо подивитись на статистику поєдинків, то в деяких матчах (у Львові, Києві, Одесі) все вирішилося на останніх хвилинах. Втратив важливі очки вдома «Дніпро», який збирався наздогнати «Шахтаря». Першу перемогу у другому колі здобули «Карпати». Гадаємо, що цей результат — найефективніші ліки для тренера львів’ян Мирона Маркевича, котрий занедужав. Але справжня сенсація сталася в Борисполі.
Безперечно, тренери і футболісти київського «Динамо» знають більше про причини своєї невдачі. А ми спробуємо дати оцінку події, спостерігаючи, так би мовити, збоку. Ніхто, либонь, не заперечуватиме, що чемпіони зіграли в Борисполі навіть нижче середнього рівня. Не на висоті були їхні індивідуальні й командні швидкості. Окремі гравці (приміром, Гіоане) в потрібний момент перетримували м’яча, гальмуючи атаки. А про точність передач і казати не варто.
Здивувала поява у стартовому складі Дмитруліна і Шацьких, котрі після тривалої відсутності через хворобу функціонально ще не зовсім готові. Шацьких, як на мене, більше заважав, ніж допомагав своєму партнерові за амплуа Верпаковскісу.
Також склалося враження, що динамівці, тримаючи в думці дев’ятиочковий відрив від «Шахтаря», належно не налаштувалися на боротьбу із суперником неелітним.
Інша річ «Борисфен», котрий не злякався іменитого гостя, а показав свої найліпші якості. Либонь, тренер команди Олександр Рябоконь знайшов саме ті слова, котрі надихнули його підопічних на звитягу.
Окремо варто сказати про чудову гру досвідчених бійців — воротаря Вірта, півоборонця Костюка. Та найвищої похвали заслуговує Максимов. Вік і функціональні можливості вже не дають змоги Юрієві діяти впродовж всього матчу з повною концентрацією. Однак відомо, що майстерність ніколи не «іржавіє». Саме високий вишкіл дозволив цьому майстрові за дві хвилини розібратися зі своєю колишньою командою, у складі якої він колись досяг найбільших вершин у спортивній кар’єрі.