Дорогі ветерани війни і праці!
Шановні співвітчизники!
9 травня 1945 року... Ця історична дата назавжди увійшла новим рядком у світову історію, назавжди увійшла в наші серця. Той далекий весняний день 45-го ознаменував Велику Перемогу доблесної Радянської армії, багатонаціонального радянського народу над фашизмом.
У це всенародне свято зі сльозами радості на очах ми знову і знову повертаємося до безсмертного подвигу славного радянського солдата. Ми звертаємося до наших батьків і матерів, старших братів і сестер, товаришів і друзів. Ми знаємо, що на фронті й у тилу в кожного з вас був свій Сталінград і свій Севастополь, своя «безіменна висота». Але за спиною в кожного була радянська Батьківщина, була рідна домівка... І ви вистояли в ті вогненні 1418 днів війни, витримали і перемогли. Та інакше ви просто не могли, надто висока була ставка — доля нашої великої держави, доля всього людства.
Наш священний обов’язок — згадати кожного, хто в грізні роки війни зі зброєю в руках захищав і визволяв рідну землю, хто приніс мир і свободу народам Європи й усього світу, хто вдень і вночі самовіддано трудився в тилу.
І хоч би як сьогодні знущалися з нашого героїчного минулого, хоч би як намагалися забути його, ми, комуністи, клянемося вам, що Червоний прапор Перемоги гордо майорітиме над рідною Україною!
Дорогі і шановні ветерани!
У ці святкові травневі дні ви за доброю і багаторічною традицією одягнете старі солдатські гімнастерки, бойові ордени та медалі. На вас чекають хвилюючі зустрічі з друзями-однополчанами, з молоддю.
Знайте: ми пишаємося вашим великим подвигом, мужністю та відвагою! З почуттям щирої вдячності ми схиляємося перед вічною пам’яттю солдатів, які загинули в боях за свободу і незалежність нашої соціалістичної Батьківщини.
Честь і слава вам, доблесні переможці! Бажаємо вам і вашим родинам міцного здоров’я, щастя і благополуччя, зичимо довгих років життя!
З Днем Перемоги!
Петро СИМОНЕНКО, перший секретар ЦК Компартії України, керівник фракції КПУ у Верховній Раді України.