Хоча україно-фінляндські відносини досі не відзначалися особливою динамікою, під час офіційного візиту делегації Верховної Ради України на чолі з її Головою Володимиром Литвином керівництво Фінляндії висловило бажання відкрити для себе Україну. Ми, у свою чергу, зацікавлені через цю країну налагодити співпрацю з північно-європейським регіоном і, зокрема, зі скандинавськими країнами.

Розширення Євросоюзу

У XІX — на початку XX століть Україна та Фінляндія перебували в єдиній Російській імперії. Після 1917—1920 років шляхи наших народів надовго розійшлися. Нині нас зближує спільне бажання будувати нову Європу як суверенні держави. Фінляндія з 1995 року є членом Європейського союзу, посідає перше місце у світі за рівнем конкурентоспроможності, одне з перших — за рівнем ВВП на душу населення і визнана найменш корумпованою країною світу. Надзвичайно спокійний і розмірений ритм життя фінів, що одразу впадає в вічі після кількагодинного перельоту з метушливого і гамірливого Києва, пояснюється не лише особливостями скандинавського менталітету, а передусім високим рівнем життя, соціального забезпечення. А, можливо, ще й певним «матріархатом» на владному рівні: Президент та половина членів уряду Суомі, кожен третій парламентарій — жінки.

На зустрічі з Президентом Фінляндської Республіки пані Тар’єю Галонен Володимир Литвин наголосив, що у відносинах України та Фінляндії немає проблемих питань, а навпаки — є всі необхідні передумови для пліднішої співпраці. «Україна нині має унікальну можливість досягти європейських стандартів і водночас не повторювати помилок, — сказав він. — Головна проблема європейського поступу нашої держави — це синхронізація економічних та політичних перетворень у країні». Глава українського парламенту відзначив, що Україна прагне мати добрі й прагматичні стосунки з Євросоюзом, а тому сподівається на підписання з ЄС угоди про асоційоване членство України в цій організації, розрахованої на два-три роки, а також на надання Україні статусу країни з ринковою економікою. Володимир Литвин передав Президенту Фінляндії вітання та запрошення українського Президента Леоніда Кучми відвідати Україну з офіційним візитом.

Водночас під час бесіди з українською громадою у посольстві України Голова Верховної Ради висловив певні застереження стосовно євроінтеграційного вектора розвитку нашої держави і, зокрема, входження до Євросоюзу. Це питання також турбувало і представників української діаспори в Гельсінкі. «Чи не вийде так, що ми потрапимо з однієї імперії в іншу?» — застеріг голова Товариства українців у Фінляндії Віктор Єганов і звернув увагу на те, що після вступу до ЄС Фінляндія, зокрема, втратила власну валюту, багато фінів поїхали працювати в інші європейські країни, та й показник безробіття тут залишається досить високим — майже 10 відсотків. Володимир Литвин зазначив, що із розширенням Євросоюзу було денонсовано багато торговельних угод із країнами—новими членами ЄС, від чого значно зменшився товарообіг України з європейськими державами. За підрахунками, від розширення ЄС ми щороку втрачатимемо 350—400 млн. доларів. Щоб компенсувати ці втрати і знайти ринки збуту, якраз і створено Єдиний економічний простір із Росією, Казахстаном і Білоруссю. Ми хочемо також створити в рамках ЄЕП зону вільної торгівлі, від чого матимемо 1,2 мільярда доларів прибутку на рік. Вступ України до СОТ, на думку

В. Литвина, також може призвести до деяких втрат нашої держави, зокрема в сільському господарстві. Але, з другого боку, якщо Росія перша вступить до СОТ, то диктуватиме нам свої умови. «Ми повинні перестати молитися на Євросоюз, а забезпечити високі стандарти життя в Україні», — сказав Голова ВР.

Економічні партнери

Протягом останніх трьох років торговельно-економічне та інвестиційне співробітництво між Україною та Фінляндією помітно зросло, і за підсумками минулого року обсяг взаємної торгівлі став рекордним в історії двосторонніх відносин, досягши 281,2 млн. доларів. Ми експортуємо до Суомі залізо та сталь, феросплави, хімічну продукцію тощо. Основу українського імпорту з Фінляндії становлять папір та мобільні телефони. Водночас обсяг прямих фінських інвестицій в економіку України поки що залишається незначним — в Україні діє 30 фінляндських підприємств. На зустрічі Володимира Литвина з його фінським колегою — спікером Едускунти Пааво Ліппоненом — сторони обговорили можливості для економічного співробітництва двох держав передусім в економічній сфері й заявили про готовність обох держав до подальшого розвитку двосторонньої економічної співпраці. «Відкритість і довіра один до одного сприятиме розвитку наших відносин», — сказав В. Литвин.

Прикладом можливого поглиблення економічної співпраці з Україною є целюлозно-паперовий комбінат «M-Real» у містечку Кіркніємі, який відвідали Володимир Литвин та члени української парламентської делегації народні депутати України Валентина Семенюк, Сергій Буряк, Анатолій Гіршфельд та Валерій Євдокимов. Цей комбінат виготовляє особливо високоякісний папір для поліграфії. Торік тут продали Україні лише дві тисячі тонн паперу, а цього року вже укладено контрактів на 15 тисяч тонн. Перспективний вигляд також мають проекти на ринку високих технологій та телекомунікацій, енергозбереження, утилізації промислових відходів, в екологічній сфері. Корисний для українських парламентаріїв і фінський досвід з приватизації підприємств.

На всіх зустрічах багато говорили про світову глобалізацію, євроінтеграційні прагнення України, її бажання інтегруватися в певні міжнародні структури, зокрема в Євросоюз. Подеколи мало місце і вже звичне намагання європейців повчати нас звисока. Але позиція українських парламентаріїв така: треба не просто стрімголов кидатися в чергові «братерські» обійми, а передусім зберегти національний інтерес.

Київ — Гельсінкі.