К інець квітня ще раз показує, що в Україні триває велика гра, кінцева мета якої — президентське крісло. Цьому підпорядковане все: і провал голосування про внесення змін до Конституції, і вибори міського голови Мукачевого, і навіть ратифікація документів щодо формування Єдиного економічного простору, і переформатування складу депутатських груп і фракцій у парламенті тощо.
Тренери і гравці
Як і прогнозував «Голос України», про свою участь у президентських перегонах уже заявили лідер фракції «Наша Україна» Віктор Ющенко, Прем’єр-міністр України Віктор Янукович, лідери Компартії Петро Симоненко і соціалістів Олександр Мороз.
Можна стверджувати: ми не помилилися, коли ставили під сумнів появу єдиного кандидата на посаду глави держави від парламентсько-урядової коаліції. Віктор Янукович недовго перебував у гордій самоті. Невдовзі голова Народно-демократичної партії Валерій Пустовойтенко зробив заяву про те, що рішення висувати свого кандидата на засіданні політради НДП прийняла ще в листопаді 2003 року. Минулого тижня подібне рішення прийняло й керівництво Партії промисловців і підприємців. І сюрпризи на цьому, схоже, не завершуються.
Єдине, що всім зрозуміло сьогодні: третього Віктора —Медведчука, лідера об’єднаних соціал-демократів і голову адміністрації Президента України, серед претендентів на булаву ніхто не побачить. Він, найпевніше, виступить у ролі «тренера» майбутнього глави держави. Інше запитання: хто буде тим гравцем, на якого він зробить ставку? Одні стверджують, що це буде нинішній прем’єр, котрого, до речі, «лобіює» у фаворити президентської гонки лідер фракції об’єднаних есдеків Леонід Кравчук. Інші припускають, що підтримку з боку невдах цьогорічного політсезону дістане лідер соціалістів Олександр Мороз. (Цікаво, що дехто з оглядачів припускає, що, у свою чергу, зять глави держави народний депутат Віктор Пінчук допомагатиме у передвиборній гонці лідеру «Нашої України» Віктору Ющенку).
Однак допоки два Віктори ще не оприлюднили свою стратегію і тактику в цій грі, з’являються нові «тренери». Зокрема, голова Харківської облдержадміністрації, один із батьків-засновників НДП Євген Кушнарьов доволі різко розкритикував голову партії за несміливу спробу окреслити свою появу на президентських перегонах. Не забарилися й колективні «вихователі». Терміново скликана конференція Донецької(!) обласної організації Народно-демократичної партії також піддала різкій критиці заявку Валерія Пустовойтенка. Щоправда, за інформацією з надійних джерел, відомо: напередодні висунення єдиного кандидата голова НДП зустрічався з Леонідом Кучмою і поінформував того про своє бажання взяти участь у президентських виборах. Кажуть: глава держави не заперечував, а тому Валерій Пустовойтенко на зустрічі лідерів фракцій більшості, коли було прийнято «доленосне» рішення, відмовчався. А через кілька днів зробив свою заяву.
Чимало тлумачень майбутнього розвитку подій з’явилося через відсутність у Криму на зустрічі глав Росії та України Віктора Януковича. Понад те, злі язики стверджують, що минулого четверга прем’єр таки побував на півострові, однак із президентами так і не зустрівся. Дехто висловлює переконання, що роль Януковича як єдиного кандидата полягає в іншому, зокрема у завершенні конституційної реформи. Хоча, за деякою інформацією, вже сформовано центральний штаб, а також призначено керівників місцевих виборчих штабів.
Саме тому, з другого боку, в цьому важкому, виснажливому і жорстокому забігові ймовірна поява низки інших спортсменів—пошуковців високого державного титулу. Проте не будемо забігати наперед. Лише скажемо, що не виключаємо появи в цих змаганнях деяких інших і високопосадовців, й опозиціонерів.
Структурна перебудова
Готуються до тривалої, затяжної боротьби і народні обранці. Чимало хто з них починає шукати нові ніші напередодні президентських перегонів. Зокрема, про це свідчить поява нової депутатської групи «Центр». А ще вихід із спільної фракції представників Партії промисловців і підприємців, які пішли у вільне плавання. Отож назва колишнього об’єднання скоротилася наполовину. Натомість група «Народний вибір» опинилася на межі зникнення: в її складі залишилися 13 парламентаріїв. На цій межі балансує й фракція Народно-демократичної партії. Деякі оглядачі схильні саме тому вважати ймовірну появу нових гравців на передвиборній сцені.
Проте не тільки через те, що, як стверджують деякі «придворні» політологи, лідери «карликових» партій хочуть поторгуватися з фаворитами президентських перегонів. А тому, що, виявляється, шанс виграти цьогорічні вибори з’явився нині в багатьох відомих політиків. Передусім про це свідчать результати останніх соціологічних опитувань. Майже кожен п’ятий українець сьогодні не хоче голосувати ні за Віктора Януковича, ні за Віктора Ющенка.
«Голос України» давно звернув увагу на цю тенденцію у відповідях наших співвітчизників: більш як третина респондентів і під час попередніх опитувань відповідали, що не визначилися у своїх симпатіях. На нашу думку, громадяни втомилися від постійного протистояння влади й опозиції. А тому не здивуємося, якщо електорат віддасть перевагу «третій силі». Насамперед тому, хто запропонує конструктивну програму, пообіцяє різке поліпшення життєвого рівня, стабільність і нові робочі місця, вселить у людей віру в процвітаюче майбутнє. Тринадцять років випробувань змінили все-таки психологію багатьох наших співгромадян. Особливо тих, хто побував за кордоном, передусім на Заході, і переконався у тому, що процвітання можливе лише за відсутності протистояння не тільки політичних сил, а й гілок влади. Ось що, на нашу думку, рухатиме ними 31 жовтня.
