У  країно-російська міжпарламентська зустріч-діалог «Україна — Росія — стратегічне партнерство», яка відбулася у кримському курортному містечку Алушта за участю президентів обох держав, завершилася на мажорній ноті. Українські та російські депутати домовилися створити у складі міжпарламентських груп п’ять робочих груп із питань розвитку стратегічного партнерства, співробітництва у науково-освітній, гуманітарній, інформаційній сферах та підготовки договору про прикордонне співробітництво. Проект цього договору має бути розроблено до 15 травня. У свою чергу президенти України та Росії фактично заявили про новий етап розвитку двосторонніх відносин.

 На заключному засіданні конференції, на якому були присутні Леонід Кучма та Володимир Путін, глава українського парламенту Володимир Литвин оцінив дискусію на конференції як своєрідну «інтелектуальну атаку» на процеси, що відбуваються не лише в пострадянському просторі, а й у всьому світі. Адже об’ємне бачення всіх процесів необхідне, за його словами, для того, щоб приймати рішення не на короткий результат, а на перспективу. «Нам необхідно передусім дати визначення поняття стратегічного партнерства наших двох країн, — сказав Голова Верховної Ради. — Ми єдині в тому, що стратегічне партнерство не визначається рівнем і частотою зустрічей. Необхідно кожній країні визначити перелік національних стратегічних інтересів, порівняти їх, побачити збіг та розходження позицій і виробити спільну платформу. Треба визначити, що таке державний суверенітет в сучасних умовах, щоб не було остраху, що якась країна може втратити частину свого суверенітету через поглиблення економічної інтеграції. Не буде повноцінної економічної інтеграції без координації політики за практично всіма напрямами в інтересах наших народів».

Президенти України та Росії Леонід Кучма та Володимир Путін у своїх виступах були єдині в тому, що синхронна ратифікація Верховною Радою та Держдумою угоди про створення єдиного економічного простору, договорів про державний кордон та співробітництво у Керченській протоці та Азовському морі стало показником рівня довіри між нашими країнами та результатом взаємодії законодавчих органів. І нині важливо якнайшвидше приступити до реалізації конкретних заходів, передбачених цими документами.

Леонід Кучма відзначив те, що на алуштинському форумі були представлені різні політичні сили і відбулася відверта дискусія з актуальних проблем, у більшості з яких парламентарії дійшли згоди. «На мій погляд, більшість питань, які з’являються в історії україно-російських відносин, мають суб’єктивний характер, і на цьому часто грають різні політичні сили, які прагнуть заробити капітал, — сказав Президент України. — Обмін ратифікаційними грамотами стосовно державного кордону та використання Азовського моря і Керченської протоки вибив грунт із-під багатьох політиків, які намагалися розігрувати цю карту». Л. Кучма наголосив, що і в Росії, і в України одна мета: рухатися в бік Європи, за європейськими цінностями, рівнем життя, демократичним суспільством. Але оскільки повнокровне членство в Європейському союзі поки що для нас, за словами українського Президента, «щось із фантастики», а нас не влаштовують обіцянки «на колись», то треба «не сидіти й чекати з моря погоди», а співпрацювати з Росією у багатьох напрямах, особливо у сфері науки та техніки. Прикладом того, що Захід не зацікавлений у співпраці з нами у високотехнологічній сфері, на погляд Л. Кучми, є проект побудови літака

Ан-70. «Давайте самі позмагаємося із Заходом, але це матиме успіх лише тоді, коли ми не замикатимемося у своїх комунальних квартирах», — заявив український Президент.

У свою чергу Володимир Путін підкреслив, що створення спільного ринку товарів, послуг, капіталів, робочої сили — це, власне, те, з чого починали і європейці. Він відзначив особливу роль парламентів двох країн, які спроможні мінімізувати зайву політизацію цих процесів. «У прагненнях до інтеграції в європейські процеси немає жодних розходжень, перепон, — сказав В. Путін. — Навпаки, ми хочемо розчистити все на шляху в цьому напрямі. Але хочемо посісти достойне для наших країн місце у світовій економіці. Щоб Росія не обмежувалася лише постачанням нафти і газу на світовий ринок, а Україна — буряків. Необхідно використовувати величезний інтелектуальний потенціал обох держав. Зробити це можемо, лише об’єднавши наші зусилля». До речі, російський Президент назвав рекомендації про використання в телерадіопередачах української мови внутрішньою справою нашої держави.

На міжпарламентській зустрічі делегації України та Росії також домовилися про ще одне суперечливе питання — принципи представництва у надструктурному органі управління ЄЕП. Що цей управлінський орган буде не наддержавною, а координуючою структурою, і Росія не гратиме у ньому домінуючу роль. Якщо раніше російські політики говорили про те, що Росія як найбільша і найпотужніша економічно держава мала б отримати в наднаціональному органі ЄЕП квоту в 80 відсотків голосів, тобто своєрідний контрольний пакет акцій, то нині вже йдеться про те, щоб віддати Росії 40 відсотків голосів, Україні — 30, Казахстану — 20, Білорусі — 10 відсотків. Хоча це лише попередні домовленості на міжпарламентському рівні — все ще може змінитися і повернутися на круги своя. Парламентарії також зійшлися на потребі налагодити систематичний обмін офіційною інформацією про рішення законодавчих органів обох держав та відкрити представництва парламенту України в Держдумі та Росії у Верховній Раді.

Київ — Алушта.