1. Вимоги до телерадіоорганізацій, які ведуть ефірне мовлення.
Телерадіоорганізації, які ведуть ефірне мовлення, мають дотримуватися вимог щодо мови програм і передач згідно із записом у ліцензії на мовлення з урахуванням вимог статті 9 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» та інших норм чинного законодавства, що стосуються вживання мов на території України.
2. Мова програм і передач телерадіоорганізацій, які розпочинають ефірне мовлення.
При отриманні власного каналу (частоти) для ефірного мовлення в ліцензії мова програм і передач визначається, зокрема, залежно від території поширення програм і передач.
2.1. Мовлення на загальнонаціональних каналах, а також трансляція телерадіопрограм більш як на половину адміністративно-територіальних утворень (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ і Севастополь).
Зазначається мова програм і передач — українська.
2.2. Мовлення на кілька адміністративно-територіальних утворень (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ і Севастополь).
Зазначається мова програм і передач — українська.
Якщо визначена територія поширення телерадіопрограм охоплює не моноетнічні та етнічно неоднорідні адміністративно-територіальні утворення (менше 2/3 етнічно однорідного населення), у ліцензії на мовлення, відповідно до програмної концепції телерадіоорганізації, можуть зазначатися, крім української, інші мови програм і передач. Обсяг цих програм і передач визначається рішенням Національної ради з урахуванням відомостей останнього перепису населення в цих регіонах (додаток № 1 та інші офіційні відомості) та мовної ситуації в місцевому інформаційному просторі.
2.3. Регіональне мовлення (на кілька населених пунктів у межах одного адміністративно-територіального утворення — Автономної Республіки Крим, області, міст Києва або Севастополя).
Зазначається мова (мови) програм і передач — українська або українська (не менше 50%) та інші.
Інші, крім української, мови програм і передач можуть зазначатися в ліцензії за побажанням телерадіоорганізацій. Визначаючи обсяг цих програм і передач, Національна рада керується відомостями останнього перепису населення в цих регіонах (додаток № 1 та інші офіційні відомості), наявністю регіонів компактного проживання національних меншин (офіційні відомості Державного комітету України у справах національностей та міграції) та зважає на мовну ситуацію в місцевому інформаційному просторі.
2.4. Мовлення в одному місті, районі, селищі, селі.
Зазначається мова (мови) програм і передач — українська або українська (не менше 50%) та інші.
Інші, крім української, мови програм і передач можуть зазначатися в ліцензіях за побажанням телерадіоорганізацій. Визначаючи обсяг цих програм і передач, Національна рада керується відомостями останнього перепису населення в цих регіонах (додаток №1 та інші офіційні відомості), наявністю регіонів компактного проживання національних меншин (офіційні відомості Державного комітету України у справах національностей та міграції) та зважає на мовну ситуацію в місцевому інформаційному просторі. При цьому максимально враховуються клопотання об’єднань громадян, які опікуються розвитком національних культур.
У разі відповідного звернення теле- і радіокомпаній Національна рада має задовольнити їх пропозиції щодо поширення в конкретному місті, районі, селищі, селі програм і передач іншими, крім української, мовами в обсягах, що пропорційно відповідають частці населення, яке є носієм цих мов.
Особливості визначення мови місцевих теле- та радіопрограм і передач у регіонах компактного проживання національних меншин подаються в статті 3 цих Рекомендацій.
3. Мова програм і передач у регіонах компактного проживання національних меншин.
При проведенні конкурсу на право мовлення в регіонах компактного проживання національних меншин (додаток № 2) Національна рада максимально враховує мовні запити цих категорій телеглядачів і радіослухачів.
Пропозиції телерадіоорганізацій щодо запису в ліцензії про місцеві програми і передачі відповідними мовами задовольняються обов’язково.
У випадках місцевого мовлення в одному місті, районі, селищі, селі, де компактно проживають національні меншини, на клопотання телерадіоорганізацій у їхніх ліцензіях на мовлення зазначаються програми і передачі мовами національних меншин в обсягах, що пропорційно відповідають частці цього населення згідно з офіційними відомостями.
4. Мова програм і передач власного виробництва.
Відповідно до рішення Національної ради від 27 червня 2002 року «Щодо ведення мовлення телерадіоорганізаціями України» програми і передачі власного виробництва ведуться державною мовою.
Інші мови програм і передач власного виробництва можуть застосовуватися в місцях компактного проживання національних меншин, що потрапляють під дію ратифікованих Україною положень Європейської хартії регіональних мов або мов меншин (Закон України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин»). Обсяги цих програм і передач визначаються Національною радою і зазначаються в ліцензіях на мовлення.
5. Програми та передачі іноземними мовами.
Програми та передачі іноземними мовами можуть вестися в ефірі українських теле- і радіокомпаній згідно з їх програмними концепціями, затвердженими Національною радою, та відповідними записами в ліцензіях на мовлення.
При затвердженні таких програмних концепцій Національна рада максимально враховує ситуацію в інформаційному просторі відповідного регіону, його мовно-етнічні особливості, а також закони та нормативні документи, що регламентують використання мов на території України та застосування їх у засобах масової інформації.
Примітка: додатки до цих «Рекомендацій» розміщено на сайті Національної ради за електронною адресою:
www. nradatvr. kіev. ua
