Львівський політикум і соціум не визнає так званої «золотої середини». Або здіймайся на високий постамент, або падай з нього у супроводі вигуків «Ганьба!» долу. Саме в такій емоційній атмосфері відбуваються нині доленосні для регіону кадрові перегони.
Героя замовляли?
Тривале взаємопоборювання представників «Нашої України» та прихильників СДПУ(о) завершилося скандальною сесією обласної ради 30 березня. Точніше, замість сесії відбулася політична акція у супроводі і під контролем міліції. Правоохоронці міста підготувалися до найгіршого перебігу «з’ясування взаємин» між опонентами, адже напередодні було подано заявки на мітинг попід стінами обласної ради і від «Нашої України», і від СДПУ(о). Однак від есдеків ніхто не з’явився — і на пікет, і на сесію також. Кворуму не було. І ця обставина дала козирі в руки нашоукраїнцям — групі народних депутатів від Львівщини і депутатському корпусу облради. Їхні виступи були спрямовані проти «есдепізації» регіону і на захист голови обласної ради Михайла Сендака.
Все це сприяло «героїзації» Михайла Сендака і політизації його постаті. Однак не тільки і не так обласний партійний осередок соціал-демократів прагне диктувати правила гри в регіоні. На думку народного депутата Петра Олійника, «це — демарш тоталітарної системи, як і у Тернополі, Закарпатті...».
Він повідомив також, що чимало правоохоронців нині не витримують тиску і, відмовляючись виконувати політичні замовлення, подають у відставку. В. о. начальника міського управління міліції підполковник Михайло Курочка робить усе можливе, щоб уникнути провокацій і сутичок. Форум демократичних сил, що відбувся 1 листопада минулого року, пройшов без ексцесів, зокрема й завдяки його гнучкій політиці рівноваги...
Над головою Михайла Сендака зависли водночас два дамоклові мечі. Перший — з ініціативи фракції «Соціальна справедливість» і осередку СДПУ(о), які ініціювали його відставку. Ця ініціатива спонукала Михайла Сендака до численних поїздок регіоном, до організації народних зборів.
Тиск опонентів на Михайла Сендака (і водночас на весь політичний сегмент, що його презентує «Наша Україна») має й кримінальний присмак. Голова обласної ради заявив, що його можуть... заарештувати. Мовляв, у Дрогобичі до нього підійшли двоє молодиків і ввічливо пояснили: або він пише заяву на звільнення і погоджується працювати в Києві, або його заарештують у справі Дрогобицького АТП, яке Сендак свого часу очолював. Однак голова облради не має наміру «зрадити своїх виборців, хіба що депутати проголосують за відставку».
На прес-конференції Михайло Сендак пояснив, що кримінальну справу порушено не проти нього особисто, а проти усього колишнього керівництва АТП, яке нараховувало на той час 12 осіб. Михайло Сендак також повідомив, що нині працівники райвідділів міліції області звертаються до всіх колишніх акціонерів АТП, вимагаючи написати заяви про те, що Сендак, мовляв, змушував їх продати акції. Хоча, як пояснив Михайло Дмитрович, за чотири роки після завершення акціонування жодний із акціонерів не звертався у правоохоронні органи із заявою про примусовий продаж акцій. Принагідно Михайло Сендак звинуватив тодішнього міського голову Дрогобича Олексія Радзієвського (нині він очолює обласний осередок «Партії регіонів». — Авт.) у тому, що той свого часу не виплатив понад мільйон дотацій для АТП, виділених Мінфіном...
Пахне відставками...
Облдержадміністрація на чолі з головою Олександром Сендегою бачить лише один спосіб «нейтралізації» бурхливих політичних процесів — переконливі господарські проекти. У Львівському будинку вчених за участю представників органів влади, науковців, керівників підприємницьких структур відбулося обговорення плану розвитку регіону впродовж наступних 11 років. Програму буде оприлюднено у ЗМІ, щоб усі мешканці області могли ознайомитися з нею і внести свої пропозиції. У червні проект подадуть на затвердження Львівській обласній раді. Чи залишатимуться тоді при владі нинішні керівники органів влади — Олександр Сендега, Михайло Сендак? Питання відкрите.
Координатор львівського міського представництва блоку «Наша Україна» Микола Горинь, зіславшись на інформаційні джерела з адміністрації Президента, припускає, що незабаром Олександра Сендегу може замінити на посаді нинішній керівник аналітичного управління АП, колишній заступник голови Львівської ОДА, журналіст за фахом Василь Базів. Цю версію на різних рівнях висловлювали й раніше, однак прогнози політиків та експертів не справджувалися. Можливо, інформацію про кадрові ротації, до яких львів’янам не звикати, «запускають» для вивчення громадської думки: хто, з ким і проти кого?
Світлою нотою у протестному хорі стала урочиста сесія Львівської міської ради за участю депутатів усіх скликань, представників парламенту, владик усіх християнських конфесій регіону. 3 квітня 1990 року над Львівською ратушею вперше в Україні підняли синьо-жовтий прапор. Відтоді в місті започатковано святкування Дня прапора. Народний депутат України, голова львівського осередку УНП Олекса Гудима запропонував запросити на святкування наступної річниці Президента України. «Я гадаю, ви знаєте, хто це буде», — звернувся він до залу. Учасник урочистої сесії президент Вроцлава Рафал Дуткевич нагадав про історичну роль «П’ємонту». Він зазначив, що дух незалежності, зародившись у Гданську і Вроцлаві, перенісся до Львова, звідти — на всю Україну. Одне слово, шануймося, браття. Однак із братерським пошанівком сутужно.
А «Батьківщина» пожартувала...
У той час, коли на рівні Києва опозиція шукає порозуміння, обласна організація партії «Батьківщина» виступила з місцевою ініціативою. Партійці скликали прес-конференцію, на якій заявили: «Ющенко зрадив опозицію, наш Президент — Юлія Тимошенко». Вони вкотре висловили свою образу на те, що нашоукраїнці не дали обласній структурі «Батьківщини» можливості виступити на форумі демократичних сил, що їх не запросили до Києва на пікетування Кабміну. Та, врешті, випустивши пару, організатори прес-конференції «зізналися», що заява — «Ющенко зрадив опозицію» — лише першоквітневий жарт. Нічого собі!
Почуття гумору у представників цієї партії... своєрідне. Свого часу «Батьківщина» активно підтримала на виборах голови міської ради кандидатуру Любомира Буняка. Той покорив львів’ян обіцянкою забезпечити цілодобове постачання води. Оскільки саме першого квітня минуло два роки перебування на посаді, Любомир Буняк скликав прес-конференцію в офісі «Львівводоканалу» й відзвітував про зроблене, спираючись на конкретні цифри і факти. І хоча певні кроки до поліпшення водопостачання зроблено, міському голові... не повірили. У місті з’явилися глузливі листівки від імені НРУ із карикатурою і написом: «Я прийшов дати вам воду». Отже, життя вирує. Головне, щоб не було застою, а з водою якось воно буде. «Батьківщина» забула про свого обранця. Після виборів — ані пари з вуст. Зате «Львівська газета» висловилася «на захист» Любомира Буняка: «Він зробив нечувану річ — ішов на вибори з чіткою обіцянкою, передбачивши покарання в разі її невиконання. Це було справді сміливо, й саме тому його обіцянкам хотілося вірити, чи не так?..
Любомир Буняк зробив дуже важливу послугу для розвитку громадської думки у Львові. Тепер ми принаймні пам’ятаємо, що нам обіцяли, нам про це регулярно нагадують. Якщо хтось щиро вірив, що мер може добровільно зректися своєї посади, тепер мусить стати політично зрілішим. Голосування на виборах — не імпульсивний вибір...»
Імпульсивність вибору залишається прикметою львівського політикуму. Або — на п’єдесталі, або — під ногами. Третього не бажаємо. Цей настрій домінує напередодні майбутніх виборів.
