Прес-конференції директора Департаменту зведеного бюджету Міністерства фінансів Сергія Рибака передувала звістка від Держкомстату про зростання валового внутрішнього продукту в першому кварталі на 10,8 відсотка і від Держказначейства — про попередні дані виконання того самого зведеного бюджету.
Виходило, що і макроекономічна «погода» сприяла збиранню податкового «врожаю», і досягли неабиякого профіциту (перевищення доходів над видатками) загального фонду державного і місцевих бюджетів. Так, доходи загального фонду держбюджету, стверджувало Держказначейство, у січні—березні становили 6171,4 мільйона гривень, тоді як касове виконання видатків за цей період становило 5683,9 мільйона гривень. Спеціальний фонд держбюджету одержав 1724,4 мільйона гривень, а профінансував видатки на 1409 мільйонів гривень. Отже, держбюджет закрив квартал з профіцитом у 802,9 мільйона гривень. Місцеві бюджети, за Держказначейством, виконувалися і того краще — за оперативними даними, його профіцит становив 1041,8 мільйона гривень. Склавши докупи ці дві цифри, я подумки зробив Кабінету Міністрів комплімент. Поясню чому.
Переможний забіг вітчизняної промисловості, який стартував ще торік, а в першому кварталі цього року прискорився ще на 18,8 відсотка, тягне за собою нестримне зростання оптових цін. Це вже не безневинний піт на чолі галузевих спринтерів, а загрозливе для організму економіки підвищення тиску на споживчу інфляцію. За січень—лютий оптові ціни зросли в 3,75 разу, за березень — удвічі. Отже, розрив між динамікою оптових та споживчих цін уже становить 4,6 відсотка, тоді як за весь минулий рік він становив 2,9! Немає сумніву, що промисловість закладає сьогодні вибухівку відкладеної споживчої інфляції. Звідси й доручення Президента України будь-якими засобами вгамувати нестримне зростання цін у гірничо-металургійному комплексі. Але якщо зведений бюджет першого кварталу насправді з майже двомільярдним профіцитом, то Міністерству фінансів і Нацбанку цілком до снаги запобігти найгіршому — або інфляційному струсові, або інфарктові виробництва. За нинішньої ситуації важливо втримати бюджетний профіцит. Тому я й поцікавився у Сергія Рибака, що саме збирається робити в цьому напрямі його відомство. І дістав відкоша.
За версією Міністерства фінансів, попри те, «що зберігається чітка тенденція 100-відсоткового виконання планових показників бюджетів усіх рівнів», перший квартал закрили не з профіцитом, а з дефіцитом, тобто видатки перевищили доходи. Але йшлося лише про доходи загального фонду держбюджету (9867 мільйонів гривень) і видатки (11211 мільйонів гривень). Про видатки спеціального фонду і місцевих бюджетів — ані пари з вуст, от і з’ясовуй тепер — профіцитний чи дефіцитний зведений бюджет! Як на мене, з огляду на обсяги першоквартальних запозичень — таки профіцитний!
Показова деталь. На думку Сергія Рибака, некоректність звинувачень деяких народних депутатів у приховуванні Мінфіном доходів зумовлена вибором хибної бази для розрахунків — доходної частини державного, а не зведеного бюджету. Може, через це про доходну частину зведеного бюджету Мінфін вирішив і не розголошуватися? Від такої думки незатишно, і щоб її спекатися, я поцікавився після прес-конференції у Сергія Рибака, чи усвідомлює його відомство те, що сьогодні відбувається з цінами? З’ясувалося, усвідомлює. І на тому спасибі.
