Під подіями, що найбільше привертали увагу цього тижня, підведено жирну риску. Після 8 квітня, коли у сесійній залі Верховної Ради політична реформа пригальмувала, закон про внесення змін до Конституції не набрав 300 голосів, у політичному житті мали відбутися кардинальні зрушення.
Миролюбні заяви про те, що, мовляв, немає «ні переможців, ні переможених», могли викликати лише посмішку. Бо були ті й інші. Кількаденне затишшя з боку переможених можна пояснити тільки одним: ініціатори політичної реформи до поразки були не готові. Вони її не чекали. Адже затрачено стільки гігантських зусиль. Тільки за статистикою Мін’юсту, в 27 регіонах України, включаючи Київ і Севастополь, відбулися громадянські форуми на підтримку конституційних змін, зініційовані Спілкою юристів. У форумах взяло участь понад 15 тисяч делегатів.
Вінцем акції, стовідсотково запозиченої з недавніх радянських часів, став Всеукраїнський громадянський форум у Національному палаці «Україна» 2 квітня, на якому виступив Президент України. Вважалося, що думка суспільства сформована і залишилося лише закріпити її законодавчо.
Першими на рішучий крок наважилися соціалісти. Лідер партії Олександр Мороз категорично висловився на адресу своїх вчорашніх союзників — «Нашої України» і БЮТ: «Ці фракції не голосували за декларовані ними ж зміни до Конституції, затягували розгляд виборчих законів, бо не хочуть жодних змін».
За переконанням Олександра Мороза, яке він багато разів повторював, «Наша Україна» розраховує перемогти на президентських виборах і хоче дістати владу з тими необмеженими повноваженнями, які має нині Президент. Але жодних гарантій, зауважує Олександр Мороз, приходу до влади «доброго царя» немає.
Звідси висновок: на президентські вибори соціалісти вимушені йти самостійно. І головним гаслом буде: реформувати систему влади, поставити її під контроль народу.
Не забарилися з кардинальними діями і президентські сили. Заяви про єдиного кандидата від більшості лунали давно. Ситуацію конкретизував під час вже згадуваного Всеукраїнського громадянського форуму лідер парламентської більшості Степан Гавриш, заявивши: єдиного кандидата в президенти буде названо одразу після прийняття закону про внесення змін до Конституції.
Після 8 квітня, провалу голосування, поля для маневру не залишилося. Інтрига з єдиним кандидатом надалі могла лише шкодити.
Зібравшись, лідери депутатських фракцій і груп, керівники політичних партій, які входять до парламентсько-урядової коаліції, запросили на засідання Президента і прийняли спільне рішення: висунути Віктора Януковича єдиним кандидатом в президенти на виборах 2004 року. Назвали претендента, про якого вже давно говорили. Чи означає це, що під іншою кандидатурою, про яку розмов велося не менше, а саме: про третій президентський строк самого Леоніда Кучми також підведено риску. Мабуть, так, хоча політична практика в Україні переконує: передумати ніколи не пізно.
Зрозуміло, що на таку важливу подію не могли не відреагувати і представники опозиції, зокрема «Нашої України», та їхній найімовірніший кандидат в президенти Віктор Ющенко. Оцінку агентству «Інтерфакс-Україна» повідомила прес-секретар лідера блоку Ірина Геращенко: «Головним опонентом кандидатові від опозиції на президентських виборах буде не Віктор Янукович, а адміністративний ресурс і чорний піар», — вважає Віктор Ющенко. Мовлено, як кажуть, без коментарів.
А що ж з реформою? В інтерв’ю журналістам Леонід Кучма заявив: «Я переконаний, що конституційна реформа неодмінно відбудеться ще до президентських виборів».
Таку само думку висловив і представник Президента у Верховній Раді Олександр Задорожній, виступаючи на конференції перед регіональними журналістами: «Юридичні підстави є, є і політична воля, щоб конституційну реформу довести до кінця».
Однак Голова Верховної Ради Володимир Литвин, який виступив з доповіддю на тій самій конференції, сказав, що жодний тиск не примусить його ставити повторно на голосування закон про внесення змін до Конституції, бо сама Конституція дозволяє повертатися до таких законів через рік.
Отже, потяг забуксував, потяг набиратиме розгін...
