Наступного вівторка Верховна Рада має намір ратифікувати Угоду про Єдиний економічний простір з Росією, Білоруссю та Казахстаном
Надзвичайно бурхливі дискусії супроводжували процес підготовки і підписання цього документа — очевидно, не менших емоцій слід очікувати й під час його ратифікації. Нагадаємо, у вересні минулого року в Ялті Президент Кучма підписав документ з одним застереженням: що участь України в ЄЕП не повинна суперечити її Конституції. Чи має Верховна Рада під час ратифікації угоди чіткіше означити межі цієї участі, чи буде досить і загального застереження, зробленого під час підписання? На це запитання «ГУ» відповіли експерти.
Володимир СІДЕНКО, директор економічних програм Центру Разумкова:
— Гадаю, нереально розраховувати на внесення у документи про ратифікацію великої кількості застережень щодо лімітів участі України в Єдиному економічному просторі. Такий хід був би сприйнятий як відмова України від підпису під цим документом і примусив би країни-партнери переглядати формат відносин з Україною. Не думаю, що для Києва це був би найкращий вихід. Як на пене, Україна може зробити мінімальну кількість застережень — скажімо, одне-два, які мають убезпечити від найсерйозніших можливих негативних наслідків. Зокрема, Україна могла б застерегти, що рішення наддержавної комісії, обов’язкові для країн—учасниць ЄЕП, в Україні набиратимуть чинності лише після їх затвердження органами державного управління у Києві — згідно з їх компетенцією, визначеною Конституцією України. Такий механізм не дозволить примушувати Україну до виконання рішень, які суперечать її Конституції. Записати, що ми братимемо участь тільки у зоні вільної торгівлі — це просто несерйозний підхід. Адже всім зрозуміло, що Єдиний економічний простір — це щось набагато більше.
Олександр СУШКО, директор Центру роззброєння, конверсії й миру:
— Насамперед зрозуміло, що парламент з цього приводу не прийматиме самостійних рішень. Адже, фактично, питання ратифікації угоди про ЄЕП — це питання політичних зобов’язань Президента України перед російським Президентом. Отож не виключено, що буде тиск з тим, щоб залишити документ у тому вигляді, в якому його підписав Президент в Ялті. Але, звісно, це був би дуже негативний сценарій, бо те застереження не захищає країну від трактувань, які вкладає в ЄЕП російська сторона і які для України є неприйнятними. Зокрема, трактування ЄЕП як митного і валютного союзів і таке інше. Тобто, якщо керуватися національними інтересами, то потрібні 3—4 дуже серйозні застереження. Вони повинні зафіксувати, що реалізація цієї угоди не може суперечити іншим зобов’язанням України, зокрема перед Європейським союзом. Також вона не повинна суперечити Стратегії інтеграції України до ЄС, в якій чітко прописано відповідні етапи і яка заперечує створення митних союзів будь з ким, окрім ЄС, інакше це унеможливлює її реалізацію. Те саме стосується й програми інтеграції України до ЄС, яка також є офіційним документом і теж може бути поставлена під загрозу. Нарешті, питання вступу до Світової організації торгівлі — щодо цього теж має бути сформульоване застереження в тому сенсі, що Україна не бере на себе зобов’язань, які так чи інакше стримували б цей процес.
Володимир ПОЛОХАЛО, шеф-редактор журналу «Політична думка»:
— Безперечно, з точки зору національних інтересів України такі застереження потрібні. Але гадаю, сьогодні якесь прискорення розгляду в парламенті цього питання означало б, що Україна йде на поступки Росії. І водночас це означало б, що той чи інший кандидат у президенти орієнтується або враховує насамперед інтереси Росії. Тому раціональним було б керуватися принципом «сім разів подумай...» Хоча дату ратифікації призначено, треба взяти політичний тайм-аут — з міркувань політичної відповідальності за стратегічні наслідки такого ухвалення. Гадаю, в умовах жорсткої передвиборної кампанії, що вже розпочалася, рішення, яке прискорювало б розв’язання цього питання в напрямі інтересів Російської Федерації, буде ситуативним і здаватиметься кон’юнктурним. Тим паче що сьогодні парламент і політикум взагалі не мають консенсусу щодо базових зовнішньополітичних і зовнішньоекономічних пріоритетів.
Віктор НЕБОЖЕНКО, агентство корпоративної підтримки «Трайдент»:
— Ми перебуваємо в такому геополітичному становищі, що не можемо собі дозволити обмежитися якимись загальними форматами чи загальним контекстом. Стосовно ЄЕП, який є досить складною і суперечливою геополітичною концепцією, треба висувати два головних критерії. Перший — дуже чіткі й конкретні умови входження в ту чи іншу ЄЕПівську структуру і другий —поступовість. В жодному разі не можна допускати поспішних кроків. І річ не в багатовекторності чи якихось суперечностях між Заходом і Сходом... Просто ЄЕП настільки невідпрацьований як геополітичний проект, що дуже небезпечно кидатися туди стрімголов. Іти треба лише з дуже конкретними зобов’язаннями і тільки крок за кроком. Тільки ці дві умови можуть врятувати нас від глупства — так, щоб з нас не сміялись ані в Європі, ані в Росії.
Підготували Анатолій МАРЦИНОВСЬКИЙ,Ганна ЛУКАНСЬКА.