В одній із шкіл Київщини стою перед стінгазетою «Колючка» і відразу пригадую: «Курити і ходити до школи почали одночасно». Це про другокласників, прізвища яких розпочинали колонку під назвою «Увага! Вони палять!». Далі — чимало прізвищ учнів 6—11 класів.
Зупиняю чергового по школі, який «бере на олівець» курців.
— А сам палиш?
З’ясовується, навіть не пробував.
— А ми гуртом закурили, коли нам було по тринадцять, — згадує десятикласник Сашко. — Ще до восьмого класу вчителі боролися з цим. Потім залишили нас у спокої.
Десятикласниця Даша свою відмову від куріння пояснила так: «У майбутньому не хочу народити розумово відсталу дитину».
Утім, за даними фахівців, палить кожний третій віком від 12 до 14 років і кожен другий, кому більше 15-ти. Якщо в шостому класі ті, хто щодня курять, становлять 14 відсотків, то в десятому таких уже 59 відсотків. Лише 45 відсотків дітей віком 11—17 років не пробували палити.
Витоки шкідливої звички слід шукати в сім’ї. Фахівці Українського інституту соціальних досліджень стверджують, що найменший відсоток юних курців у родинах, де батьки авторитарні (49). А в сім’ї, де панують демократичні стосунки, — 51 відсоток.
