Аль Капоне «в долю не падає»

Міжнародна організація «Transparency Іnternatіonal» склала топ 10 політиків, які пограбували свої держави. Вона стверджує, що наділені офіційною владою особи можуть пограбувати людей більше, ніж найкрутіший мафіозі. Для порівняння «Compromat. Ru» називає одного з найвідоміших «хрещених батьків» Америки — Аль Капоне з 60 млн. доларів «навару» на рік і річний «прибуток» від 0,5 млрд. до 1 млрд. доларів екс-президента Індонезії Мохамеда С-то. Згадано і грандіозні «активи» відомого українського екс-прем’єра.

Список десяти найкорумпованіших політиків останніх десятиріч очолив С-то з привласненими 15—35 млрд. доларів (за різними оцінками). Першу п’ятірку замикає колишній президент Югославії. Далі перераховано «дрібноту» з десятками мільйонів. Але в усіх випадках названі лише екс-керівники держав, які розбагатіли за рахунок пограбування власного народу. Отож список може розширитися, скажімо, після чергових президентських виборів у низці країн. Чи не тому один із чільників «ТІ» поділився планами розширення списку за рахунок кандидатів з країн колишнього СРСР.

А «Україна кримінальна» на завершення публікації глав з книги Олександра Помиткіна про «злодіїв у законі» подала список цих лідерів кримінального світу на пострадянських теренах. Кількісно змахує на депутатський список — 582 «законники» з країн СНД. Окрім справжніх прізвищ та варіантів «поганял» (прізвиськ) коронованих авторитетів, автор подав низку інших традиційних даних — рік народження, національність, адресу проживання, подеколи навіть з контактними телефонами, кримінальну спеціалізацію, сфери впливу, зв’язки тощо.

У національному розрізі «еліта злочинного світу» має російсько-кавказьке забарвлення, чи швидше —кавказько-російське. Особливо вражає велика кількість «коронованих» з грузинськими прізвищами. (Таке враження, що кожний третій виходець республіки, потрапивши у злочинне середовище, вибивається у його лідери). Звідси і «поганяли» — «Едик Тбіліський», «Таріел Сухумський», «Анзор Кутаїський», «Тенгіз Піцундський», «Каха», «Ваха», «Баха-Баха», «Казбек», «Гіві», «Мамука»... Хоча й чимало вірменів, азербайджанців, є асірійці, чеченці, кілька євреїв (не плутати з олігархоберезовсько-ходорковсько-гусинсько-рабіновичо-абрамовичами). Одне слово, «повний інтернаціонал».

А як «там з місцем під сонцем» у наших земляків? Судячи з усього, кепсько. У списку не знаходимо живих чи мертвих, але відомих у Києві «Солохи», «Москви», «Фашиста» чи «Черепа». Уродженцями Київської області автори списку вважають «Макинтоша» (Леоніда Біл-ва), «Аркадія» (Олексу Герч-ка). Українцями у списку позначені досить відомий у Москві «Глобус» (Валерій Длуг-ч), «Стьопа Мурманський» (Степан Фу-ман)... Але всі вони — в «авторитетах» на російських просторах. І лише якийсь росіянин «Шорох» нібито «засвічений» у Маріуполі. Не виключено, що комусь з «коронованих» не стачило патріотичних почуттів, тому записалися «великоросами». Як-от «злодій у законі» «Шевчик» з кобзарським прізвищем. А звідки там «законники» — росіяни на прізвиська «Київський», «Одеса», «Хохльонок», «Пан» — історія замовчує.

Хочеш чи ні, а тисячам і мільйонам людей по обидва боки перевалу «Злочинність» доводиться рахуватися з особами на прізвиська «Сліпий Хусейн», «Барон», «Хряк», «Амбал», «Бандит», «Інтелігент», «Гітлер» (він же «Ріхард») ... А бо й навіть з такими веселими й екзотичними «поганялами», як «Берізка», «Робінзон», «Мішка Косолапий», «Цицька», «Мотиль», «Джем», «Тля-Тля», «Гай-Гуй», «Папа Рауль», що також змушують здригнутися не лише «закінчених зеків», а й досвідчених «оперів» силових відомств.

...Київські правоохоронці, які з ніг збилися у пошуках невловимого столичного кілера, арештовують наркомана і за штраф (не плутати з хабарем) випускають. Пізніше, аж через рік після резонансного розстрілу брата «Солохи» і його водія, цей сорокарічний «наркоша» потрапляє до рук міліції за зберігання героїну і несподівано починає зізнаватися у скоєнні 18 убивств і шести замахів на вбивство.

Так, судячи з розповіді «Proua. com», закінчив кар’єру один з найодіозніших кілерів Києва Жора Сув-рін, який попсував нерви не лише правоохоронцям, а й не одному злочинному угрупованню. Найвідомішим «пацієнтом» серійника був брат «Солохи» — донедавна знаного спортивного мецената і не менш знаного кримінального авторитета.

Цікава інтерпретація мотивів «подвигів» київського «робінгуда». Судячи з наведених інтернет-виданням фактів (а вони, певне, взяті з кримінальної справи) кілер керувався ненавистю до «осіб кавказької національності». Мовляв, «кавказці» кілька разів побили майбутнього кілера, навіть прострелили ногу, залякували сім’ю, змушували продати квартиру і заплатити 10 тисяч доларів. Дивно, але Сув-рін не звертається по захист до знайомих йому ще з молодих літ київських авторитетів, а виходить «на стежку війни» самітником. А пізніше навіть допомагає самим авторитетам поквитатися з «азерами» — виконує замовлення «Ларика».

Сайт стверджує, що майбутній кілер звернувся по допомогу до одного зі своїх знайомих, який приїхав з Росії і також не мав особливої приязні до «кавказців». Удвох вони й «мочили» у різних місцях — кафе, під’їздах, лікарняних палатах чи прямо на дорогах, «чеченів» і «азерів». Пізніше з’явилися й конкретні замовлення. Історія змахує на тривіальний бойовик, але ж бойовики пишуться з таких ось реалій. Кілера засуджено до довічного ув’язнення, а його російський «подільник» досі на волі, адже суду і слідству навіть не вдалося встановити його особу.