ВАТ «Новоселицька харчосмакова фабрика» є одним із найбільших виробників консервованої продукції на Буковині
Така галузь харчової промисловості, як виробництво консервів, ще в 1990-х роках у Чернівецькій області, за кількома винятками, занепала. Але останнім часом разом із підйомом усієї переробної галузі краю, яка постачає на вітчизняний ринок конкурентоспроможну продукцію, відновилося виробництво овочевих і фруктових консервів у районах області. Однією із найуспішніших спроб є відродження Новоселицької харчосмакової фабрики, керівництво та акціонери якої зробили головний акцент на виробництві саме консервованої продукції. Очолює підприємство Анатолій Грицуник. Уже в ці весняні дні він днює і ночує на фабриці, готує техніку та людей до нового сезону, який обіцяє бути рясним на урожай.
— Анатолію Петровичу, я сподівався побачити на підприємстві затишшя, а робота вирує.
— Готуємо обладнання до нового сезону. Проте і взимку виробництво не припинялося. Щойно припинили виготовлення консервованих квасолі, голубців і так званих «лінивих» голубців. Порівняно з аналогічним періодом минулого року в І кварталі 2004-го року виробництво зросло у 2,5 разу. Хоча, звичайно, влітку обсяги незрівнянно більші. Якщо нині працює близько 100 осіб, то під час сезону колектив збільшується до 300 працівників. Добираємо сезонних робітників із Новоселицького та Герцаївського районів.
— Ви орієнтуєтеся переважно на експорт. Чи збираєтеся змістити акцент на внутрішній ринок?
— Справді, близько 90% продукції йде на експорт. Готуємося до відправки чергових партій до Росії, Грузії. На жаль, так склалося, що наша продукція більше відома за кордоном, ніж в Україні. Нещодавно на виставці «Продекспорт-2004» у Москві ми вибороли п’ять бронзових медалей, тому є перспектива нових контрактів. Нині діє виставка в Кривому Розі, де також представлено нашу продукцію, сподіваюся на розширення вітчизняного ринку. Чому ми мало відомі в Україні? На жаль, мабуть винні самі — згаяли час, не зареєстрували свою торгову марку. Тепер наша продукція виходитиме під брендом ТМ «Лан». Під маркою «Лан» наші партнери з Молдови випускатимуть м’ясні консерви. Тому сподіваюся, що наша продукція стане відома і в Україні. Вже формується дилерська мережа в Києві.
— Чи легко конкурувати з такими акулами переробної галузі, як, наприклад, «Верес»?
— Звичайно, важко. Вони працюють 10 років, ми — лише 2. Їхні торгові марки розкручені, продукція розрекламована. Ми, звичайно, проти них ще школярі, якщо можна так порівняти, але є велике бажання утвердити себе, тому, впевнений, знайдемо своє місце.
— Який у вас асортимент?
— Він досить широкий. Більш як 50 видів найрізноманітнішої консервованої продукції. Це кілька видів маринованих огірків, серед яких популярний у Європі огірок корнішон. Закриваємо різноманітні асорті, лечо, компоти, джеми, перець, салати, соуси, гриби, квасолю тощо. Дуже важко було виховати із працьовитих зазвичай городників району однодумців. Майже неможливо було переконати селянина, який вирощує огірки і вміє рахувати гроші, що зривати їх потрібно ще маленькими. Навіть коли вже наочно демонстрували економічний ефект для господарства, окремі городники заявляли, що в них рука не піднімається зривати такі маленькі овочі. Таке дбайливе ставлення до плодів своєї праці було сформоване роками. Нічого, починають звикати і до євростандартів.
— Сировина місцева чи здебільшого привізна?
— Торік облаштували під крапельне зрошення 16 гектарів землі, плануємо ще 10 гектарів в нинішньому році. Ставка на місцевих фермерів. Починає здавати гатункову продукцію і населення, але ще замало. Люди все ще не можуть зрозуміти, що овочі мають відповідати чітким стандартам — 12-сантиметрові огірки нам не потрібні, 3-6 см, 5-8 см — це наші. Добре співпрацюємо з Кельменецьким, Хотинським районами нашої області, підсобляють тернополяни та франківці. Проблем із сировиною поки що немає. Підприємство стабільно працює на розвиток. Лише торік було виготовлено понад два мільйони банок найрізноманітнішої продукції. І сподіваємося, що маринади і джеми під маркою «Лан» з’являться не лише на столах москвичів, а й у меню кожного українця.
