Футбол. Чемпіонат країни. Вища ліга. 20-й тур. 10 квітня.
«Шахтар» — «Динамо». 2:4. Голи: Верпаковскіс, 17, Рінкон, 35, Левандовський, 45, Тимощук, 48, Леко, 61, Чернат, 87. Арбітр — Олександр Кран (Харків). Донецьк. РСК «Олімпійський». 25 000 глядачів.
«Шахтар»: Плетикоса, Попов, Стойкан, Пажин (Срна, 65), Рац, Тимощук, Бахарєв, Вукич (Зубов, 83), Левандовський, Воробей, Маріка (Брандау, 74).
«Динамо»: Шовковський, Саблич, Гавранчич, Яценко, Леко, Белькевич, Рінкон (Чернат, 80), Гіоане, Гусєв (Бідненко, 82), Каддурі, Верпаковскіс (Корніленко, 90+1).
«Дніпро» — «Чорноморець». 1:0. 7 000. Рикун, 83, з пенальті.
«Оболонь» — «Іллічівець». 0:2. 1 500. Шищенко, 21, Бойко, 31.
«Зірка» — «Металург» Д. 0:2. 2 500. Деметрадзе, 43, 77.
«Карпати» — «Ворскла-Нафтогаз». 0:1. 3 000. Целих, 90+2.
«Борисфен» — «Таврія». 1:0. 2 500. Мельник, 78.
«Металург» Зп — «Волинь». 0:0. 4 000. На 56-й хвилині з поля вилучено лучанина Назарова (два попередження).
«Кривбас» — «Арсенал». 1:1. 14 500. Алегбе, 76 —Наконечний, 33.
Чим сподобався прихильникам футболу матч у Донецьку? Насамперед високим напруженням, безкомпромісною боротьбою з першої і до останньої секунди протистояння. А головне те, що обидва суперники продемонстрували футбол найвищого гатунку. Такий класний матч, немає сумніву, прикрасив би будь-який з елітних чемпіонатів у Європі.
Говорити, аналізувати перебіг цієї захопливої зустрічі можна було б довго і ретельно. Але ліпше надамо можливість висловитися наставникам «Шахтаря» і «Динамо».
Бернд Шустер, за традицією, відзначався «скромністю» і великою «повагою» до суперника.
— Я розчарований, — сказав він. — Це була нещаслива зустріч для «Шахтаря», адже він заслуговував щонайменше нічиєї. Ми боролися, переважали, однак нам не пощастило. Не реалізували вигідні моменти, що мали. А от «Динамо» своїми шансами скористалося високоефективно. Це й стало вирішальним моментом у цьому матчі. У таких поєдинках доводиться ризикувати. Отож за рахунку 2:3 я зробив заміни. Однак ми пропустили третій м’яч, який став вирішальним.
Не певен, що потрібно звинувачувати воротаря у тому або іншому пропущеному м’ячі. Катастрофічні для нас атаки суперника починалися або в середній, або в лінії оборони. Головний відповідальний за все — я. І всю провину за невдачу беру на себе.
— Михайличенко сказав, що він тактично виграв дебют, віддавши ініціативу «Шахтареві», двічі забивши голи в контратаках. Ви згодні з цим?
— Ми були сильніші за «Динамо» в ігровому плані — і в Києві в першому колі, і сьогодні. Річ в іншому. «Динамо» приїхало до нас, маючи на очко більше. Отож ми змушені були більше атакувати.
— Чи не здається вам, що «Динамо» обіграло «Шахтар» завдяки перевазі в середній лінії?
— Ні. Приміром, Гавранчич не виграв дуелі у Вукича. Левандовський видав просто фантастичну гру, його ніхто не міг зупинити. Гадаю, що причини поразки полягають в іншому. Нам бракує останньої передачі або на Маріку, або на Вукича. І в завершенні атак у нас є проблеми.
— Чи не вважаєте ви, що в «Шахтаря» пропав синдром переможця?
— Сьогодні грали рівні за силами суперники. Перемогти могли й ми. Звичайно, поразки від «Кривбасу» і «Дніпра» були для нас, як кажуть, не обов’язкові. Але це футбол. Вважаю, що в нас ще є шанс стати чемпіонами...
Олексій Михайличенко:
— Це особливий матч. Протистояння «Шахтаря» і «Динамо» завжди має принциповий характер. І мета завжди одна — грати на перемогу. Утім, я не схильний стверджувати, що цей результат вирішально вплине на боротьбу за чемпіонство. Попереду ще десять матчів. І боротьба, побачите, буде заповзята — до останньої гри.
Установку на гру наші футболісти, варто віддати їм належне, виконали, як кажуть, від «а» до «я». Зрозуміло, було нелегко нав’язати «Шахтареві» щільну опіку і позбавити його простору, бо в цьому колективі вдосталь кваліфікованих футболістів — технічних, швидких, неординарних. Те, як зіграла наша команда в обороні, заслуговує поваги. Звичайно, не обійшлося без помилок. Не треба забувати, що такі матчі завжди проходять у напруженій атмосфері.
Як на мене, цього разу ми стали свідками справжнього футболу, безкомпромісного, коли гра йде тільки на результат. Обидві команди діяли з високою самовіддачею. Але динамівці грали трохи злагодженіше. Результат, гадаю, цілком об’єктивний. Створювані нами моменти були набагато гостріші. Наша оборона не дозволила розгорнутися Вукичу, Вороб`ю і Бахарєву...
— А чи не забагато забитих м’ячів у такому поєдинку?
— Усі забиті м’ячі в цьому матчі — то маленькі шедеври. Хіба можна не відзначити голи Верпаковскіса і Левандовського або відмінний удар Тимощука?! Найкрасивішим, як на мене, був результативний удар Рінкона. Ефектно забивали Леко та Чернат у результаті контратак. Отже, окрім гострих єдиноборств, ми стали свідками прекрасно забитих м’ячів майстрами дуже високого класу.
— А які інші складові успіху «Динамо»?
— Упродовж усього ігрового часу ми мали вищі колективні швидкості. Тому футболісти «Шахтаря» трошки не встигали за нами. Ліпша витривалість динамівців, либонь, — наслідок їхньої кращої фізичної підготовки. Хоча всі ці оцінки поверхові, бо зроблено їх одразу після гри.
— Ви казали про виконання вашими підлеглими установки на всі сто відсотків. А хіба таке буває?
— Звісна річ, усім людям властиво помилятися. У першому таймі, наприклад, ми не так гостро діяли в атаці, як дозволяла ситуація. Втрачали м’ячі у простих обставинах, була перестраховка, намагалися уникнути найменшого ризику, у деяких моментах ми «губили» провідних футболістів «Шахтаря». І хоча гол Левандовського було виконано після прекрасної комбінації, однак проти нього не до кінця зіграли. Помилки, звичайно, були.
Якщо казати про Шовковського, то Олександр діяв здорово. Але і він припустився певних помилок, зокрема на виходах.
Переможна репетиція
Португалія. ХХІІ міжнародний турнір юніорських збірних (U-19). Переможцем стала збірна України (тренер Павло Яковенко). У завершальній зустрічі наші футболісти взяли гору над збірною Португалії — 2:1. Цей успіх принесли влучні удари Мілевського та Кравченка. Перед цим українці перемогли збірні Ірландії (3:2) та Норвегії (3:1).
Добірку підготував Віктор БРАНИЦЬКИЙ.