У передвеликодневому Севастополі (вперше за всю його історію) відкрито виставку української ікони кінця ХVІІ — початку ХХ сторіч. Тут 65 експонатів із приватної колекції Олександра Смакоти. Враження дитинства, що пройшло в селі Кременівка на Дніпропетровщині, у краї стародавніх козацьких слобод, вплинули на долю шукача і хранителя великої спадщини народного іконописного мистецтва.
— У 1965-му я пережив потрясіння, дивлячись на руйнування сільського храму. Як плакала моя бабуся! —згадує Олександр Васильович. — Давнє бажання дістати для бабусі «іншу ікону» замість колишньої подвигли мене на пошук українських народних ікон і картин із серії «Козак Мамай».
Тепер у його колекції не тільки зразки іконописної школи Києво-Печерської лаври, що була однієї з найвідоміших у Європі. Добре представлені домашні народні ікони, образи на полотні, походження яких йдуть від запорізьких похідних іконостасів. Раніш до них не було інтересу, тепер у колекції Смакоти представлено найрідкісні зразки. Саме вони тісно ріднять українську ікону і народну картину. Більш як 200 експонатів Смакота подарував дніпропетровським музеям, історичному і художньому. А на пам’ять про нинішню виставку колекціонер обіцяв залишити деякі образи в дарунок музеєві Севастополя.
А поки що вдячні севастопольці вітають виставку народної української ікони і картини, організували тут виступ самодіяльних колективів «Червона калина» і «Чарівниця», у виконанні яких звучить відповідна моментові духовна музика.
Уже в перший день роботи виставки Олександр Смакота і головний хранитель Севастопольського музею імені Крошицького Галина Лесич (на знімку вони разом) одержали десятки вдячних відгуків за подарунок до світлого свята Великодня, за можливість доторкнутися до самобутньої української народної творчості, за можливість побачити стародавні світлі лики Богоматері, Христа і святих угодників.
Севастополь.