2. Найшла коса на чобіт,або «Замовні» статті про чинушу

Голова Державного комітету України із земельних ресурсів Анатолій Даниленко удостоївся догани від Самого. Леонід Кучма покарав його «за недоліки в організації здійснення державного управління у сфері охорони та раціонального використання земель в АРК».

Гадаю, наш Президент суворо спитав би за недбале ставлення до природних ресурсів не тільки з керівника Держкомзему. Якби йому доповіли про численні порушення екологічного, земельного й інших законів майже у всіх без винятку регіонах.

Зокрема, на Миколаївщині. Туди у відрядження автор поїхав за другим «замовленням» (про перше йшлося в «ГУ» від 6 квітня ц. р. ) тобто за листом голови Очаківської районної екологічної асоціації «Зелений світ» Бориса Зубця.

Про унікальність природного комплексу Кінбурнського півострова і прилеглої акваторії моря знають далеко за межами області. Про це годинами можуть розповідати Олег Деркач, директор Південної філії інституту екології національного екологічного центру України та директор регіонального ландшафтного парку (РЛП) «Кінбурнська коса» Зіновій Петрович.

— Серед вельми цікавих об’єктів для туризму і розгортання різноманітних еколого-освітніх та наукових програм на півострові унікальним є, зокрема, поле орхідей, — зазначає Олег Михайлович. — Тут росте п’ять видів квітів, занесених у Червону книгу. Долина орхідей площею 30 гектарів (щільність рослин сягає від 30 до 100 особин на квадратний метр) може стати місцем масового туризму з усіма позитивними наслідками.

А може й не стати, погоджуюся із Зіновієм Петровичем і місцевими екологами, які третій рік б’ють на сполох про ймовірне знищення диво-квіток.

Чи можливе таке в ландшафтному парку, питаєте? Там, де владарюють комерційні інтереси, наївно розраховувати лише на милість Божу. А вже чекати милості від чинуш, яким закон велить охороняти дари природи... Одне слово, читайте початок статті.

Справедливості заради зазначу: ще в 1992-му Миколаївська обласна рада зробила перший крок у справі збереження флори і фауни на півострові. Депутати прийняли рішення про створення РЛП. У 1995-му облрада доручила Очаківській райраді перевести землі природно-заповідного об’єкта місцевого значення до категорії природоохоронного призначення.

Відтоді місцева бюрократія пробуксовує. Як стверджують природоохоронці, досі землі РЛП не переведені до земель природно-заповідного фонду, а отже, не є особливо цінними землями, які вилучаються у виняткових випадках тільки за рішеннями Кабміну або за погодженням з Верховною Радою. Інакше кажучи, земля коси використовується землекористувачами (лісгосп, сільрада, рибколгосп), серед яких РЛП не значиться. Тож відчужувати її мають право вищезгадані суб’єкти навіть не питаючи дозволу в адміністрації парку. А якщо врахувати, що дванадцятий(!) рік розробляється проект організації території РЛП, який ще має затвердити облрада...

— Цей документ, власне, і регламентуватиме порядок використання пріоритетних об’єктів охорони, — пояснює начальник обласного держуправління екології та природних ресурсів Євген Седлецький. — Саме в проекті організації визначаються заповідні ядра, тобто місця, де категорично забороняється заселення, будівництво та інша господарська діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню. На косі це насамперед райони гніздування птахів, Волижин ліс, Бієнкові плавні, орхідейні поляни, Василівські кучугури, листяні гайки тощо.

За словами Євгена Олександровича, проект не потрапляє до облради, бо його не затверджує голова Покровської сільради, на території якої — орхідейні поля й інші унікальні об’єкти. Григорій Агафонов, посилаючись на думку сільської громади, не дає своє «добро» тому, що буде, мовляв, порушено права селян. Досі вони пасли корів, будувалися, ловили рибу, де заманеться. А проект організації території передбачає низку обмежень для жителів півострова.

Мої співрозмовники гаряче переконували мене, що всі зауваження громади враховано, але Агафонов стоїть на своєму. Невже так про інтереси земляків печеться? Чи зловживає, спекулює їхнім довір’ям?

У травні на півострові зацвітуть рідкісні квіти. Яка ж то краса — поляна орхідей!..

У 2000-му дев’ять(!) гектарів землі Очаківська райрада виділила в постійне користування фермерському риболовецькому господарству. Частина тієї «золотоносної» ділянки — під рідкісними квітами. Чим займатиметься фермер Микола Крумаленко на тій землі, відомо тільки йому. Кажуть, він стверджує, що охоронятиме зникаючі види рослин...

— Збитки за їх знищення на його «городику» прогнозуються вже сьогодні майже в 55 мільйонів гривень, — застерігає Зіновій Петрович. — А орхідея — не просто рослина. Це символ нації, її багатство і гордість. Невже вона залишиться лише в спогадах селян, у літературі і на двогривневій монеті?

Чому саме землю, яка не знає плуга, виділено (на конкурсній основі, зазначте) колишньому керівникові риболовецького колгоспу? Масивів, на яких свого часу вирощували кавуни, виноград, яблуні на території Покровської сільради предостатньо. Безцінність того «шматочка» землі — в її сусідстві з морем, прибережна смуга якого охороняється законом.

Законом, а не райвідділом земельних ресурсів, міжрайонною екологічною інспекцією, СЕС та відділом архітектури. А саме ці служби в Очакові дали згоду на відведення землі фермерському господарству. Щоправда, землевласника обмежили в можливостях у користуванні ділянкою. Але що з того? Якщо пан Крумаленко захоче побудувати хоча б курінь на орхідейному полі — хто зможе його вчасно зупинити? І хто тоді відновить тисячі загиблих рідкісних рослин?

До реЧІ. Якщо новоспечені власники земельних ділянок вирішать будуватися, знадобляться сотні великотоннажних автомобілів для завезення будматеріалів. В умовах бездоріжньої коси, зазначають екологи, це призведе до руйнації польових доріг та прилеглих природних екосистем.

Як стверджують в Очаківській райдержадміністрації, державний акт на землю Крумаленку ще не видано, але він у судовому порядку домігся рішення на свою користь.

Поки в інстанціях займаються цією проблемою, орхідеям нічого не загрожує. Міжрайонна державна екологічна інспекція до того ж відкликала свій висновок зразка 2001 року про надання ділянки Крумаленку. Дирекція ландшафтного парку не дала згоди на затвердження відповідної техдокументації. Аргумент вагомий: у межах ділянки фермера виявлено щонайменше десять(!) видів рідкісних рослин і тварин, занесених у Червону книгу та Європейський червоний список. Усі чекають затвердження проекту організації території, після чого поля орхідей, інші види флори і фауни буде визнано цінними, а отже, вони перебуватимуть під захистом закону. Чи зробить найближчим часом свій крок голова Агафонов, щоб раз і назавжди визначитися зі статусом регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса» — поживемо-побачимо. Втім, дивно, що від волі сільського голови залежить доля національного надбання.

Наразі невизначеність РЛП аж ніяк не сприяє належному збереженню і ефективному використанню заповідної території.

Замість коментарю

Петро Свирид, колишній Головний держінспектор України з охорони навколишнього природного середовища повідомляв, що встановлено значні порушення при виділенні земельних ділянок стороннім користувачам сільським головою Агафоновим на території РЛП...

Київ—Миколаїв—Київ.

На знімку: наступ на орхідеї триває?