Трагічно могло закінчитися застілля для трьох 7-річних хлопчиків з Вінниці: з тяжким алкогольним отруєнням двох із них доставили до реанімаційного відділення обласної дитячої лікарні. Після одужання вони так і не усвідомили, чому їм стало зле. Кажуть, нічого поганого не робили, просто хотіли посидіти, як дорослі...
Сам удома
Батьки Василька й Петрика (з етичних міркувань імена дітей змінено) пережили справжній шок. Поки лікарі-реаніматологи рятували потерпілих, вони не залишали стіни лікарні. Вкотре задавали собі одне й те саме питання: як таке могло статися? Пізніше звернулися з ним до своїх рятівників. Казали, що знали про кожен крок своїх чад. Жодного разу не залишили їх без нагляду. І раптом — на тобі... Чому так?
Василька, крім матері й батька, опікала ще й бабуся. Того дня вона, як це не раз бувало, відпустила онука до однокласника з сусіднього будинку. Хлопчик не раз там бував. Зазвичай ходив не сам — кликав свого сусіда-ровесника Петрика. Бабуся з вікна простежила, чи зайшли друзі в потрібний під’їзд.
Миколка зустрів їх радо: батьки були на роботі, комп’ютер набрид, хотілося живого спілкування. А ще хотілося їсти. Запросив до столу і гостей. Хто саме запропонував пообідати по-дорослому, хлопці, переконаний, розповіли батькам. Не це важливо. Чому раптом з’явилося таке бажання?..
Під час трапези, як потім повідали діти, вони намагалися дотримуватися дорослих ритуалів. Чарку не піднімали доти, доки хтось не виголосить тост. Знали, що після випитого слід обов’язково закусити. Їли голубці, ковбасу... Щоправда, одному з них застільну промову виголошувати не довелося, до третього тосту, кажуть, не дійшло.
...Василька привів додому знайомий. Він підібрав його на вулиці. Бабуся, побачивши онука, вжахнулася: хлопчик не міг стояти на ногах, обличчя змінилося до невпізнанності, одяг у багнюці. Вона одразу викликала швидку допомогу. А поки та приїхала, промила онукові шлунок.
Частіше заглядайте в душу
Коли Василька доставили в лікарню, там чергував реаніматолог Анатолій Стародуб. Для нього подібні ситуації звичні. Перед нашою зустріччю, каже, рятувати довелося 3-річну дівчинку, яка випила... склянку портвейну: поки мати прибирала зі столу після гостей, дитя дотяглося до залишеного вина. Лікар із 13-річним стажем роботи упевнений, що багато батьків припускаються елементарної помилки. Вони вважають, що для контролю за дітьми достатньо знати, де вони і з ким. Головне, наголошує співрозмовник, душевний контакт. «Не питай, де був і з ким, а поцікався, що на серці...» Особливо це стосується батьків, які мають дітей підліткового віку. Втім, чим дихають молодші, також не зайво знати. Приклад «героїв» нашої розповіді — підтвердження тому.
З ІсторІЇ хвороби. У Василька й Петрика лікарі виявили порушення мікроциркуляції крові, знижений артеріальний тиск, підвищення серцевих скорочень, приглушення свідомості (на поставлені запитання хворі відповідали одним словом — «так» або «ні»). Руки холодні. Постійна нудота і блювання.
Що саме пили діти, лікарям так і не вдалося встановити. Анатолій Стародуб припускає, що самогон. Лікар, як і його колеги, сподівалися дізнатися про це від батьків, у квартирі яких відбувалася «таємна вечеря». На жаль, ті так і не обізвалися. Як одужував їхній син, медики теж не знають. Сподіваються, що все обійшлося...
За зачиненими дверима болячку не сховати
У той час, коли двом хлопчикам лікарі надавали допомогу (Петрика також знайшли непритомного у дворі в снігу), третій залишався у квартирі. Звісно, він почувався не краще. Однак допомогти Миколці не було можливості. Лікарі швидкої під’їхали до Миколчиного будинку. Але скільки не стукали у двері, ніхто не відчинив. Самотужки зробити це хлопчик, схоже, не міг. Батьки, нагадаю, були на роботі. Треба думати, саме вони його виходжували, коли повернулися додому.
Чому не поставили до відома лікарів? Найімовірніше, не хочуть розголосу. Але ж ідеться про здоров’я малолітньої дитини. Її, у цьому переконані співрозмовники, обов’язково потрібно обстежити у лікарні. Річ у тім, що токсична дія алкоголю може негативно позначитися на роботі окремих органів, як це сталося з одним із згаданих вище пацієнтів. Він змушений був продовжити лікування в дитячій лікарні.
Випивають навіть у шкільних туалетах
Пославшись на лікарську таємницю, мені не назвали школу, в якій навчаються ті, кого рятували від оковитої. Тому навчальний заклад для обговорення даної проблеми обирав навмання. Нічого дивного, що мої співрозмовники — учителі й учні — воліли залишатися інкогніто: тема надто делікатна.
Думка завуча. Що б там не казали, а знову далася взнаки неконтрольованість дітей батьками. Ми про це твердимо постійно: на зборах, педрадах, під час індивідуальних розмов, але проблема бездоглядності дітей залишається болючою. Особливо допікає вона неповні сім’ї. У школі діти ніби на долоні: вони постійно на очах класного керівника, учителів, зрештою — однокласників, а вдома...
Пияків поменшало?..
За статистикою, в області, починаючи з 1996 року, відбувається незначне збільшення числа залежних від алкоголю й наркотиків. Нині їх на обліку лише 1174 чоловіка (на 1 млн. 700 тисяч населення). Здебільшого це люди віком від 20 до 30 років (80%). До 20 років — лише 5-6%.
Павло Слободянюк, головний лікар обласного наркологічного диспансеру «Соціотерапія», вважає такі цифри ілюзорними. На його думку, із закриттям ЛТП (лікувально-трудових профілакторіїв, де проходили реабілітацію алкоголіки) дана категорія людей опинилася на вулиці. Тому й не доходить до неї статистика. Так само не врахована значна частина молоді, котра потрапила в залежність від алкоголю чи наркотиків. Її кількість особливо зросла за рахунок учнів і студентів. Що не кажи, а колишня система гуртків, клубів за інтересами тощо відволікала молодь від вулиці. Співрозмовник із подивом запитує: чому б її не відновити?..
Взагалі, на його думку, поки що нема скоординованих дій відомств, безпосередньо причетних до вирішення цієї дуже складної проблеми. Переважно їхня робота спрямована на подолання наслідків, але ж головне усунути причини. Тим часом порожніх ліжок у наркодиспансері не буває. У березні їх розширили із 160 до 220: стаціонарний структурний підрозділ диспансеру буде відкрито у Літинському районі. Хоч як прикро, обласний диспансер не має токсикологічної лабораторії. Не вистачає коштів на придбання системних тестів для визначення складу наркотиків...
Вінницька область.
