25 жовтня 2003 року в газеті «Дзеркало тижня» опублікована «цікава» стаття «Кому вигідне зростання тіньового ринку тютюнових виробів». Автора статті турбує зменшення надходжень до бюджету у зв’язку із запровадженням додаткової ставки акцизного збору розміром 5% від роздрібної вартості сигарет. Іще подорожчають дорогі сигарети, і поїде в Україну контрабандна дешева й низької якості тютюнова продукція. В усьому винні народні депутати, й зокрема В. Цушко та Г. Бодаренко, які «лобіюють» закон про підвищення акцизної ставки і про заборону продажу тютюнової продукції у неспеціалізованих закладах.

У статті, отже, чітко проглядається економічна, соціальна та політична стурбованість обмеженням тютюнопаління. І це обґрунтовується турботою про народ. Чи так це? Хто що лобіює?

Верховна Рада обговорила і найближчим часом визначатиметься стосовно законопроекту, розробленого народними депутатами М. Поліщуком, Р. Богатирьовою та М. Рудьковським «Про охорону здоров’я населення від шкідливих наслідків вживання тютюнових виробів».

Порахуємо, що Україна отримала і що втратила? Сьогодні все, в тому числі здоров’я, переводиться в економічну площину.

Весь світ визнав, що тютюн — це повільно діюча отрута, яка згубно впливає на організм людини, спричиняючи понад 25 хвороб (як наслідок дії нікотину та особливо смол, що містяться в тютюні).

Про те, що безпечніше для здоров’я, економічно вигідніше до сигарети не доторкатися, ніхто з курців і не замислюється.

В економічно розвинених країнах (США, Канада та інші) ведеться війна з тютюнопалінням, адже це вигідно насамперед економічно: збільшується тривалість життя, поліпшується здоров’я, зростає виробничий потенціал.

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) прийняла 19 січня 2003 року рамкову Конвенцію протидії тютюнопалінню, яку підписали понад 100 країн, зокрема й Україна.

Епідемія розповсюдження тютюнопаління є глобальною проблемою, яка потребує широкого співробітництва і участі всіх держав в ефективних, належних і скоординованих міжнародних діях, бо є однією з найшкідливіших для здоров’я та життя людини. Найбільших успіхів у боротьбі з тютюнопалінням добилася Канада.

А тепер трохи статистики. Паління на 30—40% зумовлює смертність від інфаркту та інсульту. 30% всіх онкозахворювань спричинено тютюнопалінням, у 80% випадків пряма причина раку легень — тютюн. У 15—30% жінок, які курять, виявляють дифузний зоб. Тютюнопаління збільшує ризик виникнення раку молочної залози на 30%. Пасивне тютюнопаління збільшує ризик виникнення раку легень на 30%.

У жінок, що курять, збільшується ризик викиднів (при вагітності), спостерігається зниження маси новонароджених. Народжені діти перші 7—9 років частіше хворіють і відстають як психічно, так і фізично. Оточуючі, і особливо діти, частіше страждають на бронхолегеневі захворювання.

Тож чи можна курити в присутності некурців? Висновок хай зроблять курці — вони отруюють повітря димом, та й неприємним запахом.

В Україні офіційно викурюється 1,5% усіх цигарок світу. Українці курять удвічі більше цигарок, ніж у світі в середньому. В нас курять понад 50% чоловіків, 25% жінок і 17% школярів. У старших класах — значно більше. Цікаві дані повідомили після опитування школярів старших класів у Чернівцях: три роки тому курили 30%, а тепер — понад 60%.

У дітей дуже швидко виникає залежність від нікотину. Тютюн — це легалізований наркотик, але шкідливіший за масштабами та для оточуючих.

Обсяги продажу цигарок в Україні становлять 4 млрд. 100 млн. грн. на рік, приблизно такі само обсяги має тіньова торгівля тютюном. Втрати суспільства в Україні, пов’язані з курінням, становлять близько 12 млрд. грн. щороку.

Куріння є третім чинником ризику виникнення інсульту та інфаркту, першим за значимістю чинником ризику захворювання на рак легень. Щорічно в Україні вмирають унаслідок куріння 120—140 тисяч осіб.

Усі форми вживання тютюну, в тому числі пасивне куріння, значно впливають на захворюваність і передчасну смерть, спричинену більш ніж 20 хворобами. Доведено, що жінка, яка палить, живе на 5 років менше, а чоловік — на 7-9.

Причиною смерті 42% осіб, які померли у віці 35—65 років, є хвороби, пов’язані з курінням. У кожного десятого померлого причина смерті — тютюн.

Ось чинники, що сприяють зменшенню смертності населення в будь-якій країні:

1. Рівень артеріального тиску не вище 140/90 мм рт. ст.

2. Холестерин у крові не вище 5.

3. Зменшення кількості курців на 1% щорічно.

Отже, кожен сам повинен думати, бути йому здоровим чи ні, жити довше чи ні і чи це економно — курити. А держава має створити умови здорового способу життя, в тому числі обмежити тютюнопаління.

Заборона куріння у Великій Британії знизила витрати на охорону здоров’я на 340 млн. фунтів на рік. Заборона реклами тютюнової продукції у довготривалій перспективі — найкращий варіант для зростання доходів у бюджеті та поліпшення здоров’я людей.

Збереження тютюнової реклами та продаж тютюнової продукції у неспеціалізованих магазинах призведе до того, що Україну розглядатимуть як відсталу країну, яка не піклується про здоров’я своїх громадян.

Тому треба задуматися, які в нас «доходи» і що ми втрачаємо, лобіюючи тютюнову промисловість.

Микола ПОЛІЩУК,голова Комітету ВР з питань охорони здоров’я, материнства і дитинства, професор.