ПАТ «Запоріжрансформатор» платить за «повітря» мільйони гривень. Ці кошти екологічна інспекція наполегливо «рекомендувала» направляти фірмі, яка виявилася так званою податковою ямою.

Наших співвітчизників тривожить нині не лише привид війни та прояви сепаратизму, інспіровані Кремлем, вони чекають також від влади конкретних дій, які б унеможливили повернення до минулого. До минулого, яке було наскрізь пронизане корупційними схемами, всесиллям провладних кланів та безправністю і безсиллям перед ними і пересічних громадян, і більшості представників бізнесу. Сподівання на знищення цієї системи цілком закономірне, оскільки ті, хто стояв на барикадах, підтримував Євромайдан морально і матеріально, передусім прагнули кардинальних змін на краще для країни загалом і кожної людини зокрема. Тому суспільство сьогодні прискіпливо відстежує дії нової влади і схвально або критично реагує на її кроки. 

А лакмусовим папірцем того, що позитивні зміни насправді відбуваються, є прості, конкретні приклади демонтажу корупційних схем, залишених у спадок попередньою владою. Так, як це зробила, приміром, Верховна Рада України, схваливши урядовий законопроект, яким скасовується 113 дозвільних документів та процедур.

Однак це, як то кажуть, лише перша ластівка, а бізнес, який минула влада пресувала, обдирала як липку, чекає приходу справжньої весни. Коли держава стане партнером і не нищитиме, а захищатиме вітчизняного виробника, не відбиратиме останню копійку, а надаватиме преференції для розвитку виробництва та створення нових робочих місць. Тобто багато хто не проти працювати за правилами, які діють у високорозвинених країнах ЄС. До таких підприємств належить і ПАТ «Запоріжтрансформатор» (ЗТР) — одне з найпотужніших виробників трансформаторного обладнання в СНД і світі та найбільших експортерів наукоємної продукції в Україні. Адже саме тут зіткнулися з проблемою, яку створила для багатотисячного колективу минула влада.

Ідеться передусім про постанову Кабміну від 17 грудня 2012 року, якою регулюються питання збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив). Очевидно, чиновники, які готували цей документ, не були обтяжені знаннями настільки, щоб зрозуміти різницю між автомобільною та трансформаторною оливами. Як наслідок, усіх стригли під один гребінець. Тому керівництво «Запоріжтрансформатора» змушене було діяти так, як це прописано урядовим документом: «...укласти договори про виконання робіт з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив) з уповноваженим підприємством, що належить до сфери управління Міністерства екології та природних ресурсів, чи іншими суб’єктами господарювання, що мають ліцензію на право провадження діяльності у сфері поводження із зазначеними небезпечними відходами...». Оскільки контроль за виконанням вимог було покладено на Державну екологічну інспекцію України, яка надає відповідні ліцензії на виконання цих робіт, то саме її представники і визначили фірму, куди ЗТР зобов’язаний перераховувати щомісяця мільйон гривень.

Абсурдність цієї ситуації полягає в тому, що підприємство платить чималі кошти незрозуміло за що. По-перше, трансформаторні мастила експлуатуються протягом 50 років, а кошти за їх утилізацію влада вимагає платити наперед. По-друге, ЗТР імпортує а потім експортує ці мастила у складі вже готової продукції — близько 90 відсотків від обсягів усіх продаж. Більше того, в постанові Кабміну йдеться про відпрацьовані оливи, які не підлягають подальшому використанню. А трансформаторні, на відміну, приміром, від автомобільних, у процесі експлуатації не втрачають своїх первинних властивостей і підлягають очищенню та подальшому використанню саме за своїм прямим призначенням. Окрім того, процес регенерації та підготовки мастил до повторного використання, згідно з технічними стандартами, покладено на кінцевого замовника. Тобто на електричні підстанції та мережі, які оснащені обладнанням для поновлення характеристик мастила. Тому, мабуть, більш вмотивованою була б плата за повітря, яким ми хоч дихаємо, а не за утилізацію того, чого на практиці немає.

І ще одна цікава деталь, яка свідчить про корупційну складову дій попередньої влади: завод змушений був перераховувати гроші фірмі, яку тоді визначила екоінспекція. 

При цьому кошти, як це практикувалося за минулої влади, часто потрапляли не за призначенням, а в бездонні кишені тих, хто стоїть за «метеликами-одноденками». Підстав для таких тверджень у керівництва «Запоріжтрансформатора більш ніж достатньо. Адже податкова адміністрація в місті Запоріжжі під час перевірки з’ясувала, що фірма, яку «рекомендувала» екологічна інспекція, — київська, і є так званою податковою ямою, в якій гроші незаконно переводили в готівку. Отже, до багатомільйонної суми за «утилізацію» додався ще й чималий штраф від податківців за співпрацю з фірмою, яку рекомендували заводу представники попередньої екоінспекції. Але при цьому ніхто з тих, кому це належить за службою, предметно не зацікавився, в чиї саме кишені потрапили сплачені заводом мільйони гривень.

Безперечно, на «Запоріжтрансформаторі» намагалися позбутися цього ярма. Однак неодноразові звернення до попереднього керівництва Міністерства екології та природних ресурсів України, Державної екологічної інспекції нічого в житті колективу не змінили. Мабуть, через те, що на вершині влади перебували ті, хто найбільше переймався не економікою країни, а примноженням власних статків за рахунок таких корупційних схем та витискання останніх соків із бізнесу, який належав чужим для провладних кланів особам. Тож після того, як команда клептоманів та рекетирів опинилася за владним порогом, у багатьох ожила надія домогтися позитивних зрушень у розв’язанні проблем, створених попередньою владою. Керівництво «Запоріжтрансформатора» також звернулося до нових очільників Мінекології та Держекоінспекції з проханням врегулювати колізію з платою за «повітря». Однак окремі представники відомств замість того, щоб позбавити підприємство рекетирського збору, нав’язаного попередньою владою, очевидно, більше переймаються вибором фірми, яка одержуватиме щомісячно по мільйону гривень.

Унаслідок цього складається враження, що дехто в міністерстві та відомстві залишився на тих само позиціях, на яких перебував протягом останніх років. І зрушити цей «камінь» з місця поки що не змогли ні народні депутати України, ні нинішній голова Запорізької облдержадміністрації Валерій Баранов, які намагалися переконати чиновників, що корупційні схеми слід замінити цивілізованими економічними взаємовідносинами. Після цього у колективу «Запоріжтрансформатора» залишається надія лише на Прем’єр-міністра, якому керівництво заводу надіслало в квітні два листи із проханням втрутитися в ситуацію, яка згубно впливає на роботу підприємства. Адже утилізаційний збір вимиває чималі обігові кошти. А разом із зменшенням замовлень на продукцію з боку російських енергетиків це призвело до того, що ЗТР у березні цього року змушений був перейти на чотириденний робочий тиждень. 

Розв’язати цю наболілу й водночас елементарну проблему не так уже й складно — потрібно лише скасувати відповідний код у вже згадуваному урядовому документі. Цим самим буде обірвано ще одну корупційну нитку, а люди отримають підтвердження того, що свої наміри стосовно демонтажу корупційних схем нова влада підтверджує справами.