Із досьЄ «ГУ»
Юрій Фесенко став директором газопромислового управління «Шебелинкагазвидобуток» минулого року. Для майже чотиритисячного колективу місцевих газодобувачів він людина не нова. Народився тут, батьки — першовідкривачі Шебелинки. Трудову діяльність теж розпочав на цьому підприємстві, слюсарем-випробувачем. Закінчив у Харкові інженерно-будівельний та інженерно-економічний інститути. За першим фахом — інженер газотеплозабезпечення. Пройшов усі сходинки службової драбини: від робітника до директора управління. Має урядові нагороди і церковний орден — за будівництво храму. Одружений. Троє дочок. Улюблені захоплення — полювання і купання в ополонці. З приходом Ю. Фесенка в директорський кабінет працівники підприємства пов’язують великі надії. Він має славу твердого, але справедливого керівника, людини цілеспрямованої, яка знає свою справу.
Кілька років тому ЗМІ повідомили сенсаційну новину: стара Шебелинка ось-ось відкриє «друге дихання»! Привід для серйозної заяви був більш ніж достатній. Місцеві газодобувачі почали бурити свердловину на глибину 6000 метрів, де, за припущеннями геологорозвідки, мали бути найбагатші поклади блакитного палива. Найсміливіші експерти, а за ними, звісно, і преса стверджували, що нове родовище за запасами газу може перевершити навіть раніше відкрите... Втім, видобуток газу — справа клопітлива, потребує чималих витрат і матеріальних, і часових. Отож про «сенсацію», через її відстрочку, невдовзі забули. Але недавно знову з’явилося багатообіцяюче повідомлення: торік Шебелинка збільшила видобуток газу майже на 200 мільйонів кубічних метрів порівняно з 2002 роком, подолавши тим самим шестимільярдний рубіж. Невже здійснилося?! З цим запитанням наш кореспондент виїхав у відрядження на колись найбільший у СРСР газодобувний промисел.
— Скажіть, Юрію Леонідовичу, «друге дихання» Шебелинки вже відчутне, є в її глибинах обіцяні запаси газу?
— Сьогодні газопромислове управління «Шебелинкагазвидобуток», що входить до структури ДК «Укргазвидобуток», — найпотужніше серед газодобувних підприємств країни і справді переживає своє так зване друге народження. Торік ми подолали шестимільярдний рубіж, видобувши при цьому 6035 мільйонів кубометрів газу. Це приємно хоча б тому, що, починаючи з 1990 року, ресурсна база майже не оновлювалася, рівень видобутку газу набагато перевищував приріст нових розвіданих запасів і, відповідно, підприємство поступово знижувало видобуток. Але останнім часом у НАК «Нафтогаз України» і ДК «Укргазвидобуток» змінилися підходи до геологорозвідувальних робіт, відкрито нові перспективні родовища і, як наслідок, вдалося не тільки стабілізувати рівень видобутку блакитного палива, а й збільшити його обсяг. Так, за останні роки тільки в межах Дніпровсько-Донецької западини відкрито дев’ять газоконденсатних родовищ. Відповідно, рівень видобутку газу, починаючи з 2001 року і в ГПУ «Шебелинкагазвидобуток», і в цілому по компанії неухильно зростає.
— То в чому новизна технології, що дала змогу в такий короткий термін істотно збільшити видобуток газу?
— Для того, щоб підтримати видобуток дуже вичерпаного Шебелинського, а також інших родовищ, потрібно знизити тиск на вході в дожимні компресорні станції (ДКС) і, тим самим, дати можливість робити інтенсивніший відбір газу із так званих «затиснутих» свердловин. Колись у них тиск сягав 150—200 атмосфер, потім він знизився до 70—80, тепер свердловини працюють з тиском 16—18 атмосфер. Тобто, газ ще є, але пласти вичерпано, з таким тиском неможливо увійти в газопровід. Тому за дорученням ДК «Укргазвидобуток» співробітниками НДІ природних газів, за участі фахівців «Укргазвидобутку» і «Шебелинкагазвидобутку», було вибрано оптимальні варіанти реконструкцій Хрестищенської і Червонодонецької ДКС.
На сьогодні повністю завершено будівельні роботи на Хрестищенській ДКС; нині здійснюється пусконалагодження газоперекачувальних агрегатів і допоміжних систем, закінчується модернізація газомотокомпресорів Червонодонецької ДКС. Виконано величезний обсяг робіт, завдяки чому вже найближчим часом ми матимемо змогу стабілізувати відбір газу з виснажених родовищ, підтримати видобуток у цілому по управлінню на стабільному рівні. Додатковий видобуток газу після проведення реконструкції становитиме не менш як 570 мільйонів кубометрів на рік. Крім того, істотно підвищиться коефіцієнт корисної дії агрегатів — з 21 до 31 відсотка, скоротиться споживання паливного газу на чверть, а також значно скоротяться викиди шкідливих речовин в атмосферу. Весь цей грандіозний проект втілено в життя завдяки безпосереднім капіталовкладенням НАК «Нафтогаз України» і ДК «Укргазвидобуток», оскільки ГПУ «Шебелинкагазвидобуток» таких коштів не мало.
Крім того, торік ГПУ «Шебелинкагазвидобуток» обладнало нове, дуже перспективне Кобзівське родовище, а найближчим часом буде введено в експлуатацію ще й Західно-Вергунське ГКР, що в Луганській області. А загалом у 2003 році введено в експлуатацію 16 свердловин. З огляду на стратегію компанії, управління проводить значний обсяг робіт з інтенсифікації видобутку вуглеводнів із застосуванням сучасних і новаторських технологій. Ці роботи, у свою чергу, дають можливість додатково видобувати більш як 50 млн. кубометрів газу на рік. Цього року, із введенням Червонодонецької і Хрестищенської ДКС, ми плануємо видобути не менш як 6 млрд. 440 млн. кубометрів блакитного палива. Для України, яка видобуває лише близько 20 мільярдів кубометрів газу, ця добавка, мені здається, буде досить відчутна.
— То є «друга Шебелинка» чи ні? І наскільки відповідають дійсності ті запевнення, що вона щодо запасів газу може перевершити навіть «першу»?
— Боюся, мені доведеться вас розчарувати. Родовища газу — це не якесь там підземне море, яке можна черпати до денця. Процес видобутку газу набагато складніший. До того ж Шебелинка — унікальне родовище. Його, звісно, можна експлуатувати в посиленому режимі, на зношення, вичерпати запаси за дуже короткий термін, і вже в найближчому майбутньому не мати практично нічого. Тому міркування про якісь немислимі запаси Шебелинки, що от-от «заллють» природним газом усю країну, — не більш як дилетантська думка. Видобуток газу — це дуже серйозна наука і форсувати видобуток таких об’ємних родовищ, з такими помірними тисками ніяк не можна. Інакше — або свердловини буде зруйновано, або на їх відновлення потрібні будуть мільйони гривень.
Наступного року минає 55 літ як відкрили Шебелинку. Закінчився етап інтенсивного видобутку газу, настав інший, не менш цікавий і не менш продуктивний, однак до нього має бути специфічний підхід. Зараз, для того щоб найбільш продуктивно продовжити відбір дарунків матінки-землі, потрібні значні капітальні вкладення. За останніми даними, початкові, уточнені під час розробки запаси Шебелинського родовища становлять 712 мільярдів кубічних метрів газу. І якщо ми підійдемо до його видобутку правильно, не порушимо технологічні процеси, зробимо все з любов’ю й увагою до природи, то ми обов’язково ці запаси добудемо.
— На сьогодні Україна споживає до 65—70 млрд. кубометрів газу, добуває — десь утричі менше. А якщо постаратися, закриємо внутрішні потреби власним видобутком?
— Багато держав зовсім не мають своїх природних запасів цієї сировини. Наприклад, в Японії газових родовищ немає взагалі, але, незважаючи на це, вона випускає одне з найкращих у світі устаткування для газовидобутку. Є країни, які газ добувають, але не використовуючи його у власній економіці, цілком заміняючи потребу в ньому іншими видами енергоносіїв. Тому, на мій погляд, ми повинні себе забезпечувати газом виходячи з того, якими запасами ми володіємо, не забуваючи при цьому про прийдешні покоління, думаючи про ширше використання інших, альтернативних джерел енергії. Мета — будь-що забезпечити всі свої потреби в газі за рахунок власних ресурсів — навряд чи реальна. Але для того, щоб нарощувати запаси — треба вкладати капітал. Іншого не дано. Газова промисловість не та галузь, де, поставивши хрестики на карті, вже можна говорити про те, що є нові родовища. Позаминулий рік був позитивним з точки зору фінансування геології. І результат не змусив себе довго чекати. За останні майже десять років приріст запасів уперше перевищив видобуток. Але якщо ми будемо добувати більше, ніж відкривати, то галузь зазнає краху. Тому обов’язково потрібно шукати нові родовища, якщо є газові прояви в різних регіонах України. Без цього нічого не буде, однак на цю роботу, ще раз підкреслюю, потрібний достатній обсяг коштів.
— Ще одна точка зору: газ в Україні є, його достатньо, але ті глибини, на яких залягають газоносні пласти, вітчизняним газодобувним компаніям не під силу. Що тут правда, а що вигадка?
— Є деякі труднощі роботи з такими глибинами, але я не сказав би, що глибина 6000 метрів і більше занадто для нас проблематична. У нас зараз на дослідженні стоять свердловини, що, по суті, є «шеститисячниками». Але це не означає, що, пробуривши одну—дві свердловини, відразу можна починати добувати газ мільярдами кубів і одержувати нечуваний прибуток. Так не буває, потрібні роки кропіткої і наполегливої праці. Адже «стару» Шебелинку теж не відразу відкрили, розвідувальні роботи розпочалися в тридцятих роках, і тільки в п’ятдесятих пробурено перші свердловини. Тому дві—три свердловини ніколи ні про що не скажуть, це ще не результат. Треба пробурити 15—20 свердловин, і лише тоді з’явиться певний обрис родовища. На жаль, ми не володіємо передовими технологіями. Україна поки що технологічно відстає від передових держав світу у галузі газовидобутку. Але навряд чи ви де-небудь ще знайдете таких цілеспрямованих професіоналів і ентузіастів своєї справи, як наші газодобувачі.
Харківська область.
