Проблеми, що порушені в публікації народного депутата України Олексія Козаченка «Митниця — інструмент захисту економіки чи бутафорія?» в «Голосі України» за 24 лютого 2004 року, вже давно на часі, вважає перший заступник начальника (нині він тимчасово виконує обов’язки начальника Карпатської регіональної митниці), радник митної служби першого рангу Микола БОТОШ (на знімку). Без надання митниці права на оперативно-розшукову діяльність вона й справді перетворюється в бідного родича. І це тоді, як митники формують третину державного бюджету!
Розбудова потрібна і нам, і сусідам
— Торік Карпатська регіональна митниця, до якої входять власне регіональна, Чопська і Закарпатська, поповнила держбюджет майже 340 мільйонами гривень. Динаміка зростання за рік становила 96 мільйонів 100 тисяч, — підраховує Микола Ботош. — До обласного бюджету на вирівнювання дотації надійшло 216 мільйонів гривень. І це закономірно: рік у рік збільшується кількість суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Для нашого регіону це ще й реальна дія законів України «Про спеціальну економічну зону «Закарпаття» та «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності в Закарпатській області». Сприяє цьому розбудова міжнародних пунктів пропуску. Це продиктовано й інтеграцією нашої держави в Європу, й наближенням кордонів Євросоюзу до України.
— Кордони до нас наближаються, а чи наближаємося ми до них?
— Якщо мати на увазі митний пропускний пункт «Тиса», то наближаємося. Там справді європейський рівень. Але порівняно з «Тисою» пропускний пункт «Ужгород», наприклад,— анахронізм шістдесятих років. І це тоді, коли він — єдиний в Україні пункт пропуску вантажних автомобілів, який зв’язує Україну зі Словаччиною. У години «пік» цей стратегічний пост, на якому лише дві смуги для вантажного та легкового транспорту, перетинає до сотні каміонів за зміну. Держмитслужба включила «Ужгород» до розбудови за програмою ТАСІС на період 2004—2006 років. Визначено попередню кошторисну вартість — майже 11 мільйонів євро. Як стало відомо, вже виділено перший транш —три мільйони євро.
— Сучасне оснащення цього поста дасть змогу поставити надійніший заслін липкоруким ділкам?
— Проблема економічного шахрайства та маніпулювання митною вартістю є загальною по обидва боки кордону. На міжнародному семінарі, присвяченому цій темі, що відбувся на нашій базі за участю колег з Росії, Угорщини, Словаччини, Білорусі, Молдови, голова Держмитслужби Микола Каленський запропонував об’єднаними зусиллями протистояти такому злу. Адже маніпулювання митною вартістю — не лише колосальні втрати для бюджетів держав, а й утиск, дискримінація вітчизняних виробників.
— А багато таких випадків?
— На жаль, більш ніж достатньо. До речі, торік завдяки коригуванню митної вартості лише закарпатськими митниками додатково перераховано до бюджету понад сім мільйонів гривень.
Холодильник за вартістю... металобрухту
Під час ввезення в Україну партії холодильників перевізник задекларував митну вартість кожного з них в... 20 доларів США. Фактично це ціна металобрухту, а не агрегата. Реальна ж вартість холодильника — щонайменше 200 умовних одиниць.
Днями припинено намагання незаконно отримати солідну компенсацію з ПДВ на експортній операції насіння гібридного зерна до Угорщини у розмірі майже 700 тисяч гривень. Вартість насіння насправді була в 16 разів нижча від заявленої «експортером». А на митному посту «Чоп залізничний» затримано чотири вагони деревини цінних порід. І обсяги, і сортність її були значно занижені. Не кажу вже про те, що вивезення лісу в непереробленому вигляді з регіону заборонене. І все-таки найбільше непокоїть контрабанда підакцизних товарів та спроби окремих ділків нагріти руки на інвестиційній діяльності. Торік виявлено майже 1000 фактів порушень під час переміщення через митний кордон підакцизних товарів на загальну суму майже два мільйони гривень. Нещодавно Карпатська регіональна припинила чотири спроби незаконного переміщення цигарок цілими каміонами!
І щодо так званої інвестиційної діяльності. Є випадки, коли на територію області під той чи той інвестиційний проект ввозять обладнання, яке одразу переадресовують третім особам за межами області. За двома епізодами порушено кримінальні справи на суму приблизно шість мільйонів гривень. Наразі митна перевірка ведеться ще з п’яти подібних фактів.
За тайник — розплата
— З 1 січня набув чинності новий Митний кодекс. Які корективи чи особливості вніс він у вашу роботу?
— Передусім кодексом передбачено жорсткіші санкції до порушників митних правил, котрі використовують не тільки тайники, а й конструктивні особливості автомобілів. За це конфіскують і товари, і транспортні засоби. З 1 січня митницями Закарпаття вже вилучено понад 80 таких автомобілів, у тому числі й престижних марок.
— І всі ці кошти, звичайно, перераховують до держбюджету...
— На жаль, ні. Є виявлення, є митна оцінка, є судові рішення. Але... Приміром, торік суди задовольнили 90 відсотків справ, що передані їм закарпатськими митниками. Ніби й багато. Та подивімось, що стоїть за рештою десятьма відсотками. Там, де суми конфіскату не дуже значні, митниця справу виграє. А там, де йдеться про сотні тисяч, справи часто припиняють.
Безперечно, цього не було б, якби митниця мала право на оперативно-розшукову діяльність, тобто право на доступ до отримання найповнішої інформації про контрабанду й усі необхідні документи, пов’язані з нею. Нинішнім Митним кодексом це не передбачено. Тому ми позбавлені юридичних повноважень у формуванні цілісної картини того чи того правопорушення й доведення справи до логічного завершення. А це, вважаю, солідний резерв наповнення бюджету держави. Законодавці зробили б добру справу, доповнивши Митний кодекс правом митників на оперативно-розшукову діяльність.
Бесіду вів Іван ГУДЗОВАТИЙ.
