З Африки повернулися депутати, які входять у міжпарламентську групу Україна—Південно-Африканська Республіка. Своїми враженнями від поїздки поділився голова групи Олександр РИМАРУК.
— Ви як депутат українського парламенту, мабуть, цікавилися роботою парламенту ПАР. У чому схожість і відмінність між нашими законодавчими органами?
— Почнемо з того, що в цій країні діє двопалатна парламентська система. І це незважаючи на те, що згідно з Конституцією ПАР є унітарною республікою. Верхня палата представляє інтереси регіонів, і вибори до її складу відбуваються на мажоритарній основі. Нижня палата формується з представників різних партій. Особливе захоплення викликає обладнання, яким оснащено сесійний зал Національної Асамблеї (нижньої палати). Потрібно визнати, що, порівняно з нашою системою «Рада-3», вони пішли далеко вперед. На робочому місці в кожного депутата стоїть пристрій, що дає можливість йому в разі потреби вивести на екран будь-який законопроект, котрий його цікавить. Зв’язатися зі своїми помічниками, з експертами, апаратом парламенту або його керівництвом можна не встаючи з місця.
— Багато ваших колег-депутатів є членами різних міжфракційних груп Верховної Ради у зв’язках з парламентами інших країн. Не таємниця, що більшість депутатів із задоволенням вступають до таких груп, як, скажімо, Україна—Німеччина або Україна—Франція. А ось ваш вибір випав саме на ПАР. Як це пояснити?
— По-перше, було просто цікаво більше довідатися про таку далеку екзотичну та ще зовсім недавно цілком закриту для нас країну. А по-друге, з огляду на незначну кількість контактів у наших економічних, культурних й інших взаєминах, виступити свого роду їх каталізатором.
— На якому нині рівні є співробітництво України і ПАР? З чим у південноафриканців асоціюється наша країна перш за все?
— Наведу такі цифри: інвестиції ПАР в Україну становлять 60 тисяч доларів. А Україна не вклала в економіку ПАР ні цента. Такі показники не потребують додаткових коментарів. Торгівля ведеться також недостатньо активно. В минулі роки ми постачали туди або зерно, або продукцію хімічної промисловості. В радянські часи наша риболовецька флотилія «Антарктида» щорічно виловлювала біля берегів ПАР десятки тисяч тонн риби. Сьогодні наших суден там майже не зустрінеш. А знають нас ще за часів Союзу насамперед по літаках Антонова і автоматах Калашникова.
— В яких галузях ми можемо взаємовигідно співробітничати?
— Не таємниця, що ПАР видобуває найбільшу кількість алмазів у світі. А ось стосовно шліфування й огранювання алмазів, то тут Україна становить для ПАР певний інтерес. У нас є великі виробничі об’єднання, які ще в союзні часи займали провідні місця з обробки алмазів. Єдина проблема в цьому питанні полягає в тому, як до цього ставитимуться росіяни. Адже вони створили разом з українцями спільні підприємства. А парська алмазовидобувна компанія «Де-Бірс» фактично є головним конкурентом у світі російській «Алросі» («Алмази Росії»). Оскільки в Південній Африці літає майже двісті наших літаків серії «Ан», є необхідність у створенні сервісного центру. Адже найближчий пункт техобслуговування цих машин — за дев’ять тисяч кілометрів від ПАР у Кувейті. Багато білих у зв’язку із захопленнями їхніх земель у сусідніх з ПАР країнах (у тому ж Зімбабве) готові стати фермерами в Україні. Тепер слово за Держкомземом, до якого було відправлено відповідного листа.
