Що це таке і кому це потрібно
Цього тижня в Україні розпочався Рік Польщі. Подібні заходи останнім часом стають популярними. Проте чи є потреба в їх проведенні? Рік однієї країни в іншій — це тільки символічна акція? Чи вона все-таки може реально вплинути на розв’язання проблем у двосторонніх відносинах?
Григорій НЕМИРЯ, директор Центру європейських та міжнародних досліджень:
— У міжнародних відносинах з 70-х років застосовується практика проведення «року країни». Це має передусім символічне навантаження. А символи в дипломатії мають велике значення. Вони допомагають cтворенню сприятливого клімату в стосунках між державами. По-друге, річний формат дає змогу підтримати певний темп і спадковість у міждержавних стосунках, оскільки обмін «роками країн» є взаємний. Отже, йдеться про період як мінімум у два роки. Відомо, що у 2005-му розпочнеться Рік України в Польщі. Особливість 2004 року є очевидною. Адже саме у травні цього року Польща стане членом Європейського союзу. Україна на відміну від країни-сусіда все ще чекає, щоб стати в чергу на вступ до ЄС, і побоюється, що розширення ЄС несе не лише позитив, а й негатив. Цим і пояснюється девіз Року Польщі в Україні: «Разом у Європі». Польща вже довела, що вона здатна допомогти іншим країнам—членам ЄС краще зрозуміти потреби України та її «європейське покликання». Спільна робота України та ЄС над наповненням реальним змістом концепції «Ширшої Європи» створює сприятливі умови для більш дієвої співпраці і у двосторонніх відносинах, які стають частиною відносин України та ЄС. Важливо без зайвої помпезності і фанфар скористатися цим шансом на практиці.
Олександр ДЕРГАЧОВ, політолог:
— Зрозуміло, що ця акція на 95 відсотків символічна, бо не дає жодних додаткових механізмів для розв’язання поточних проблем. Урешті, такі механізми вже є, а ось готовності двох партнерів співпрацювати як бракувало, так і бракує. До того ж в останні роки між двома країнами виникло чимало нових відмінностей. Польща значно випередила Україну в економічному та політичному реформуванні, в поверненні до Європи. І нині вона повинна орієнтуватися на стандарти, ухвалені в межах ЄС, тому не цілком вільна в своїх двосторонніх відносинах з державою — не членом і не перспективним кандидатом до цієї потужної організації... Проте нічого погано немає в такому Році й таких заходах.
Ігор МАРКОВ, політолог, директор лабораторії соціальних досліджень Центру підтримки приватної ініціативи у Львові:
— Цього року Польща стане членом Євросоюзу, і проведення Року Польщі в Україні — однозначно важлива подія і для Польщі, і для України. Для поляків, бо виявляє польську, а отже, і європейську присутність на Сході. Для нас — як вираз того, що Україна є членом спільного європейського дому... Кількасот років українське суспільство перебувало переважно в світі російської культури, в тому числі високої. Мені, як представникові Галичини, дуже добре відчутна ця однобокість. Тож діалог культур, польсько-українське спілкування в цьому сенсі мають неоціненне значення. Щодо економічного боку, наші економічні зв’язки сьогодні розвинені досить слабко. І якби одним з практичних результатів Року стала інтенсифікація україно-польських бізнесових контактів, то його значення було б неоціненне. Важливим є і спілкування українських і польських громадян.
Ігор БУРАКОВСЬКИЙ, співдиректор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій:
— І Рік Польщі, і минулий Рік Росії в Україні — дійсно багато в чому символічні. Ми повинні розглядати Рік Польщі як політико-культурний захід чи політико-культурний символ, що до певної міри свідчить про бажання наших сторін, можливо, вибудувати якісь нові стосунки. Втім, і сьогодні відносини між Києвом та Варшавою є досить тісними, Польща активно намагається формувати східну політику Євросоюзу, і в цьому плані вона є одним з небагатьох наших союзників, елементом проукраїнського лобі в майбутньому розширеному ЄС.
Ірина ЗАПАТРІНА, директор Інституту соціально-економічних стратегій:
— Не впевнена, що проведення Року Польщі в Україні істотно вплине на розвиток економічних відносин між нашими країнами, хоча, можливо, і створить сприятливе підґрунтя для започаткування деяких бізнес-проектів. Процес формування економічних відносин має постійний характер і не може набути сталості за такий короткий термін, як рік. Крім того, економічні відносини між країнами та бажання бізнесменів Польщі співпрацювати з нашими діловими колами головним чином залежать від політичної та економічної ситуації в Україні, її іміджу в світі, наявності в Україні зрозумілих, прозорих «правил гри» (законодавчої бази) і чіткого їх виконання. На жаль, забезпечити ці вимоги значно складніше, ніж провести низку організаційних заходів протягом року. Після входження до ЄС Польща має проводити більш виважену політику по відношенню до України. Можливості і бажання політичних і ділових кіл Польщі щодо співпраці з Україною залежатимуть від того, як Київ виконує свої зобов’язання і домовленості з ЄС, наскільки суспільне життя в країні відповідає демократичним цінностям та стандартам, які поділяє європейська спільнота.
Руслан БЕДРИК, Інститут глобальних стратегій:
— Рік Польщі — і символ, і можливість. Передусім такі акції свідчать про те, що клімат міждержавних відносин між Україною і Польщею варто оцінювати як сприятливий. До речі, не випадково хронологічно початок Року Польщі збігся з призупиненням приватизації металургійного комбінату Гута Ченстохова. Для української компанії тут ще не все втрачено... До речі, цю проблему обговорювали в Києві і президенти двох країн.
Мені здається, такі заходи безперечно потрібні. Отже, Варшава дала зрозуміти, що й у майбутньому гратиме роль міжнародного лобіста в Європі для України.
Підготували Наталя ФІЛІПЧУК,Ганна ЛУКАНСЬКА.