У нещодавньому телеінтерв’ю Голова Нацбанку Сергій Тігіпко підкреслював, що стабільність гривні неабияким чином зумовлює стан платіжного балансу країни. Про подробиці я розпитав радника Голови НБУ з питань макроекономіки Валерія ЛИТВИЦЬКОГО.

— Валерію Олексійовичу, чому головний банкір країни такої високої думки про платіжний баланс січня-лютого?

— Бо позитивне сальдо поточного рахунку цього балансу вже вдвічі перевищує відповідний показник перших двох місяців двох попередніх років. У свою чергу, у 2002—2003 роках його профіцит наближався до 3 мільярдів доларів США і був найвищий за всі роки складання платіжного балансу України.

Якщо тогоріч у січні-лютому позитивна різниця формувалася здебільшого завдяки переважаючому зростанню експорту послуг, надходжень за статтями «Поточні трансферти» і «Доходи», то тепер головний чинник — товарний експорт. Його 33-відсотковий темп зростання був найвищий за всі роки, а приріст профіциту товарного балансу становив 264 мільйони доларів США до відповідного показника січня-лютого минулого року. Нагадаю лишень: торік баланс товарів за цей період скоротився до 205 мільйонів доларів США, а цьогоріч зріс до 469 мільйонів доларів.

— Це поліпшило торговельний баланс?

— Ще й як! Торік у січні-лютому ми мали позитивне сальдо на 82 мільйони менше, ніж за попередній рік, тоді як за перші два місяці цього року — на 518 мільйонів доларів більше, ніж тогоріч. Зросло й позитивне сальдо балансу послуг. І ще. Темпи зростання експорту та імпорту товарів вирівнялися. У лютому темп зростання експорту (33,7 відсотка) лише на 0,6 відсотка випереджав приріст імпорту (33,1), тоді як у січні цей розрив на користь експорту становив 12,8. Мова не просто про зростання імпорту. Дуже важливо, що він збільшився переважно завдяки товарам, потрібним для підтримки сталого економічного зростання. Найвищий темп зростання імпорту товарів зафіксований за статтею «Машини та устаткування» — удвічі вищий за середній для всього імпорту товарів. Це привело до безпрецедентного зростання питомої ваги машинобудування в загальному обсязі імпорту — до 23,5 відсотка! Такого структурного зрушення не спостерігається поки що за жодною статтею за відповідний період протягом усієї історії складання платіжного балансу. Це особливо важливо для підтримки інвестиційного процесу в Україні.

— Проте, попри курсову підтримку імпорту інвестиційних товарів, стабільним таке зростання назвати важко...

— На жаль. Бо це обмежує середньострокову перспективу економічного зростання. Однієї курсової підтримки для зростання такого імпорту без ризику загальмувати експорт замало. Незважаючи на істотне розширення імпорту, платіжний баланс все ще засвідчує сильну зовнішньоекономічну позицію країни. Дисбалансу немає, бо зростання імпорту не руйнує генеральної тенденції: збереження значного недебетового сальдо поточного рахунку та зменшення від’ємного сальдо фінансового рахунку.

Хоча імпорт продовольства продовжує збільшуватися швидше за середні темпи, його динаміка зменшилася вже на дві третини (адже в середньому за минулий рік він зріс майже на 100 відсотків, тобто швидше, ніж імпорт будь-яких інших товарів). Торік це мало антиінфляційне значення. А його скорочення цього року свідчить про перспективу розпочати збільшення сальдо експортно-імпортних операцій в аграрному секторі за доброго врожаю зернових у другому півріччі.

У структурі експорту в перші два місяці цього року отримали новий поштовх минулорічні зрушення в бік підвищення питомої ваги товарів більш високого рівня технологічної обробки. Це не применшує авангардної ролі металургії та хімії, але питома вага цих галузей у загальному експорті дещо скоротилася. Впродовж минулого року — на 1,6 відсотка, до того ж питома вага чорних та кольорових металів та виробів з них зменшувалася подвоєним темпом проти 2002 року. Масштаб зрушень недостатній, але вони цінні іншим: по-перше, цього домоглися на тлі величезного попиту на метал у світі, по-друге, експорт виробів з металу зріс на 90 відсотків, тоді як увесь експорт за цією статтею — лише на 19.

Серед авангардних галузей, які традиційно є локомотивами експорту, зберігають провідні позиції металургія і хімія. Припущення фахівців стосовно можливої цьогорічної депресії зовнішнього попиту на продукцію цих галузей, на щастя, не підтвердилося. Так, за два місяці металургійний експорт зріс на 29,5 відсотка проти минулорічного показника за відповідний період у 18,6, а хімії — на 43,8 проти 28. Найприємнішою несподіванкою стало вибухове зростання експорту машинобудування приблизно на 0,5 мільярда доларів США, що зумовило різке зростання питомої ваги галузі в загальному експорті з однієї десятої до майже однієї п’ятої всього експорту. У відповідному періоді минулого року експорт за цією статтею зріс лише на 5,7 відсотка, а питома вага навіть зменшилася з 13,5 до 11,6.

Найбільшим резервом для поліпшення товарного сальдо торговельного балансу залишається експорт продовольства та промислових товарів. Це єдині галузі, експорт яких скоротився за два місяці відповідно на 9 та 23,8 відсотка.

— До яких висновків ви схиляєтеся?

— Навряд чи в першій половині поточного року ми різко відмовимося від нарощування продовольчого імпорту. Гадаю, що перспектива анемічного стану експорту сільськогосподарської продукції зберігатиметься принаймні до наступного маркетингового року. Лютневі показники поточного рахунку це підтвердили. У наступні місяці року слід уникнути минулорічної ситуації, коли невчасні кроки щодо збільшення певних видів продовольчого імпорту підняли ціни в березні і квітні. Водночас потрібно задіяти заходи, які стимулювали б експорт тих продовольчих товарів, котрими внутрішній ринок насичений із значним запасом, щоб поліпшити торговельний баланс з руху аграрної продукції ще до нового врожаю.

Підбиваючи підсумки, слід визнати за доцільне проведення Нацбанком разом з урядом такої політики, яка сприяла б нарощенню ще нинішнього року імпорту машин та устаткування й поступовому скороченню ввезення продовольчих товарів. Щодо курсової політики, то досягнення цієї мети означає: посилення гривні має бути достатнім, щоб стимулювати інвестиційний імпорт і водночас уникнути різкого здешевлення продовольчого, що погіршило б позицію вітчизняного сільгоспвиробника.

— І ще. Фінансовий рахунок зафіксував зростання зовнішніх запозичень?

— Так. До того ж торік Україна більше «експортувала відсотки», ніж отримувала. Це — дебетова стаття. Як і у випадку з імпортом товарів, вона послаблює платіжну позицію. Поки що значне, навіть зростаюче в роки високої економічної динаміки позитивне сальдо поточного рахунку супроводжується збільшенням зовнішнього боргу, а не скороченням, яке більш логічне для поточної фази бізнес-циклу. Та й різко почали зростати корпоративні борги. Негарантовані облігації навіть за відносно низького інвестиційного рейтингу дешевші за домашні запозичення, але й вони все ще дорожчі, ніж могли бути. Треба рухатися до паритету внутрішніх і зовнішніх запозичень. Це дасть можливість інвестувати власну економіку за рахунок капіталізації відсотків з обслуговування боргу та уникнення репатріації прибутку. Стан фінансів дає змогу збільшити доходність внутрішніх державних облігацій. Розвиток вітчизняного ринку цінних паперів дозволив би Нацбанку ефективніше стерилізувати надлишкову ліквідність або посилювати недостатню грошову пропозицію.

— МВФ надав Україні позику стенд-бай...

— Це добре, бо у такий спосіб МВФ дав зрозуміти інвесторам, що ми і платоспроможні, і відповідальні стосовно виконання своїх зобов’язань. Власне, у цьому переконує наш платіжний баланс. Гадаю, це по-достоїнству оцінить і Світовий банк.

Записав Сергій ВЛАД.