Рік тому на Інтелектуальному форумі України, зініційованому радою Фонду інтелектуальної співпраці «Україна — ХХІ століття», народилося рішення про всеукраїнське громадське об’єднання з однойменною назвою, щоб, як висловився недавно голова оргкомітету з його створення, народний депутат України Богдан Губський, «світло науки і знання», яке справді богом дане «роботящим умам, роботящим рукам» наших інтелектуалів, зрештою спромоглося стати потужним життєдайним світлом на шляху до добробуту та злагоди.
І процес пішов... Нині в столиці та всіх областях України вже діють майже дві тисячі місцевих осередків. Слідом за Кримом, Херсонщиною, Черкащиною цими днями створено й Одеську обласну організацію «Інтелектуальний форум України», яка об’єднала 65 осередків. Очолив її народний депутат України Олексій Козаченко.
Одеський регіон традиційно вважали і вважають місцем справжніх талантів — представників культури, науки, медицини, діячів мистецтва. Тож не дивно, що одесити одними з перших усвідомили необхідність і вирішили ввійти до нової громадської організації, в котрій, як запевнив у доповіді Богдан Губський, знайдеться місце й діло всім небайдужим творчим особистостям — від столиці до найвіддаленішого села. Об’єднавшись, мудрі люди відчують, усвідомлять свою суспільну значущість та силу. А пізніше, в короткому інтерв’ю, уточнив: «Я хотів би, щоб ми розрізняли поняття «форум інтелектуалів» й «інтелектуальний форум». Адже ми не об’єднуємо лише тих, хто займається інтелектуальною працею. Ми хочемо використати інтелект кожної людини — від простого робітника, селянина і до академіка — на користь української демократичної держави. Лише об’єднавши інтелектуальні зусилля в регіонах і в суспільстві, зможемо досягти мети. Україна проростає інтелектом. Ми — та нація, якій є чим пишатися».
Як наголосив на конференції голова Одеської обласної державної адміністрації Сергій Гриневецький, питання консолідації працівників інтелектуальної співпраці назріло вже давно. Адже серед ділової еліти, яка з’явилася на хвилі реформ, запанувало переконання, що вже сам факт наявності значних грошей — єдиний критерій наявності інтелекту. Як результат: відбувається деінтелектуалізація суспільства, прояви якої — зовнішня і внутрішня міграція представників цієї категорії. Не меншу стурбованість викликає і старіння інтелектуальних кадрів. Відсутність стимулів для заняття наукою призводить до того, що молодь орієнтується переважно на те, щоб отримати науковий ступінь. Водночас зростає кількість тих, хто хоче отримати високе наукове звання, не докладаючи до цього розумових зусиль, тиражуючи застарілі ідеї. Наукова ступінь розглядається як своєрідний додаток до посад. Ці явища вже найближчим часом можуть спричинити серйозні негативні наслідки.
На думку Сергія Гриневецького, одне з ключових завдань сьогодення — активізація інтелектуального чинника суспільства. Має бути зустрічний рух. Що може зробити в цьому напрямі держава? Тут є кілька шляхів: створення умов для заняття інтелектуальною діяльністю, зокрема, стимулювання наукової роботи; підтримка обдарованої молоді (до речі, програмою обласної адміністрації «Регіональна ініціатива» передбачено комплекс заходів у цьому напрямі); створення сприятливого інвестиційного клімату в усіх галузях; створення умов життя інтелектуалів.
— Те, що молода людина, яка поїхала на навчання до Одеси, не поспішає повертатися додому на роботу, значною мірою спричинене умовами життя. Тому серед найважливіших завдань, передбачених обласною програмою, — проведення житлово-комунальної реформи, подальший розвиток соціальної інфраструктури в сільських районах області, газифікація та забезпечення якісною питною водою, — підкреслив голова облдержадміністрації.
— Наша школа — всесвітньо відомий музичний заклад, основним завданням якого є виявлення і професійне навчання музично обдарованих дітей. Однак сьогодні відчуваємо дуже значні труднощі через недостатнє матеріально-технічне забезпечення. У плачевному стані бібліотечний фонд, апаратура фонду запису настільки архаїчна, що прослуховування і навчання на такій техніці практично неможливе. І найголовніший наш біль —музичні інструменти. Усі вони мають стовідсоткове зношення, — говорила з трибуни конференції Тетяна Маркова, директор Одеської спеціалізованої музичної школи ім. П. Столярського. — Ми володіємо найголовнішим багатством — це наші талановиті діти. Вони своїм мистецтвом підкоряють весь світ, приносячи славу і міжнародне визнання нашій державі. Саме вони передусім потребують підтримки. Чотири вихованці нашої школи отримують стипендію мера. Але в нашій школі щорічно до 50 учнів стають лауреатами і дипломантами найпрестижніших фестивалів і конкурсів...
А Олег Тарабрін, професор кафедри анестезіології Одеського державного медичного університету розповів учасникам зібрання цікавий факт, щоб показати, яким інтелектуальним і науковим потенціалом, причому практично спрямованим, володіє лише одне відділення анестезіології інтенсивної терапії колишньої лікарні водників, а нині обласного медичного центру:
— Ми займаємося складною проблемою — системою згортання крові, а точніше — діагностикою та лікуванням тих небезпечних порушень, які лежать в основі інфаркту міокарда, інсульту, тромбозу судин. Але в нас ніколи не було необхідної апаратури для діагностики порушень системи згортання крові, особливо експрес-діагностики. Ті методи, які застосовувалися раніше, так звані рутинні, займали до семи годин часу дослідження. Втрачався час і діагноз ставили, коли захворювання вже було в розпалі, а несвоєчасно почате лікування дуже часто вже не мало ефективного результату або взагалі потреби в ньому вже не було. Зважаючи на дану проблему, нашими лікарями спільно з інженерами розроблено унікальний прилад, який дає змогу протягом 50 хвилин діагностувати всі порушення процесів згортання крові, вчасно почати лікування і не допустити ускладнень. Вартість його приблизно півтори тисячі доларів. А найпростіший зарубіжний аналог коштує 60—70 тис. доларів. До того ж наш компактніший, зручніший у користуванні — і в операційній, і в палаті реанімації, і в машині швидкої допомоги. Ось чому ми, лікарі, за створення такої організації і братимемо найактивнішу участь у її роботі.
— Чому наші речові ринки завалені величезною кількістю одноманітного товару іноземного виробництва? Чому в магазинах чи на базарах важко знайти товари з поміткою «Зроблено в Україні»? — запитував з трибуни Олександр Макаров, бізнесмен, представник фірми «Аста» (вітчизняного виробника жіночого класичного одягу). І тут же відповідав: недостатня кількість серйозних інвестицій, плутане законодавство, відсутність продуманої державної стратегії — ось причини, через які малий і середній бізнес має поки що жалюгідне існування. На його думку, велику роль тут може відіграти Інтелектуальний форум України. Для цього слід хоча б у загальних рисах намітити пріоритетні напрямки діяльності. Насамперед має бути налагоджено двосторонню інформаційну взаємодію зі структурами державного управління і законодавчою владою. Необхідно сформувати пакет пропозицій, спрямованих на поліпшення законів, а, можливо, і пропозицій нових законопроектів. Під жорсткий громадський контроль має бути поставлено виділення кредитів для малого і середнього бізнесу. Необхідно також інформувати населення про вітчизняні товари і послуги.
«Де є думка, там є сила», — казав Віктор Гюго. Голосуючи за створення організації, одесити додавали: і сила там, де єдність.
