Тарифна конфронтація
Політичне життя Чернігівщини на початку року помітно пожвавилося після підвищення спочатку в Чернігові, а потім і в області тарифів на воду та теплопостачання. Вимушений захід влади (Придесення навіть після запровадження нових цін утримує найнижчі середньостатистичні показники в Україні) став нагодою для багатьох партій заявити про себе, продемонструвати власну опозиційність, активність. Спостерігалося навіть суперництво між комуністами та соціалістами, які ініціювали проведення низки протестних акцій, мітингів у центрі Чернігова.
Спочатку на Алеї героїв навпроти облдержадміністрації мітингували члени КПУ, а через годину—дві біля міськвиконкому — соціалісти. Заходи збирали від 300 до 2000 пенсіонерів, партійців та прихильників партій, а було й до 5000 мітингувальників.
У лютому протестувальники майже на дві години зупинили рух транспорту на центральних автомагістралях міста та прийняли резолюцію: через два тижні, якщо влада не прийме рішення про зниження тарифів, перекрити залізницю.
Остання погроза мала певний результат: голова облдержадміністрації Валентин Мельничук скасував розпорядження про підвищення тарифів на комунальні послуги. Він рекомендував органам місцевого самоврядування спільно із підприємствами-надавачами послуг у двотижневий термін ретельно проаналізувати всі складові діючих тарифів на теплопостачання та водовідведення, їх відповідність чинній законодавчій та нормативній базі.
«І ось — перемога, — читаємо в листівці-реакції на вищезгадане рішення обкому КПУ. — Приклад — трудящі, згуртовані навколо Комуністичної партії України, завжди досягають успіхів у боротьбі за свої права».
Щоправда, у «перемоги» виявилося багато авторів. Насамперед, підскочили політичні акції місцевих соціалістів, очолюваних народним депутатом України Миколою Рудьковським. В очах виборців фактично соціалісти стали сьогодні опозиціонерами номер 1 до діючої влади, залишивши позаду «Батьківщину» та «Нашу Україну».
Однак після десятиденної роботи спеціально створена в Чернігові комісія з аналізу чинних тарифів на комунальні послуги, до якої входили і представники місцевих партій, на останньому засіданні прийняла рішення залишити нові ціни на водопостачання і водовідведення незмінними.
— Уповноважені від СПУ, «Батьківщини», УНП, ПСПУ, — повідомив секретар обкому СПУ Михайло Коропатник, — проголосували проти цього рішення, але, хоч як прикро, голоси управлінців, деяких представників партій переважили. Це змушує нас знову вдаватися до протестних акцій.
У результаті відбулося спільне засідання лідерів місцевих організацій СПУ, «Батьківщини», УНП, які обговорили текст звернення до голови облдержадміністрації В. Мельничука, а також до вищих владних інстанцій з вимогою скасувати рішення Чернігівського міськвиконкому. Оскільки їхні зауваження на комісії з аналізу діючих тарифів зовсім не враховано. Партійці, зокрема, називали справді вражаючі цифри й факти: за їхніми даними, наприклад, «Чернігівводоканал» добуває за добу менше 170 літрів води на людину, а з кожного споживача це відомство бере плату за 300 літрів.
Місто знову зарясніло оголошеннями — запрошеннями на пікетування.
Редактора «на місце не поставили»
Ще одним епіцентром напруженості на Придесенні є на сьогодні взаємовідносини трудового колективу обласної газети «Гарт» та обласної ради, яка є одним із співзасновників видання з передплатним тиражем 57068 примірників. Після того, як редактор щотижневика Дмитро Іванов торік не здобув мандат народного депутата України на довиборах у Верховну Раду, газета фактично перетворилася на рупор опозиції, зокрема Соціалістичної партії України. Восени минулого року «Гарт» помістив низку публікацій, спрямованих проти керівництва обласної ради. Мало того, трудовий колектив редакції зареєстрував без згоди співзасновника в Державному комітеті телебачення і радіомовлення України російськомовну загальнодержавну газету «Гарт», яка дублює російською чернігівський варіант «Гарту». Виникла низка правових колізій щодо експлуатації комунального майна, сумісництва посад головного редактора тощо.
Усі ці питання, як очікувалося, мала розв’язати десята сесія облради, що відбулася наприкінці березня. До її порядку денного було внесено звіт головного редактора «Гарту». Звіт прийняли до відома, а роботу Д. Іванова визнали незадовільною. Редактора зобов’язали виправити наявні недоліки, дотримуватися програмних цілей і поінформувати про реалізацію виконання рішення сесії з приводу звіту в листопаді, тобто, після виборів президента. Отже, жодних репресивних дій, як дехто сподівався, не було. Поетові Д. Іванову прощено. Депутатський корпус не побажав «поставити редактора на місце». Існуюча законодавча база сьогодні захищає керівників ЗМІ набагато краще, ніж це було раніше.
«Невидима» робота
Дещо тихо і «невидимо» плине робота місцевих осередків НДП, СДПУ(о), АПУ, яким не з руки мітингувати: губернатор — член СДПУ(о), два його заступники — члени НДП.
Щоправда, останнім часом активізувала діяльність Аграрна партія України, яка має на Придесенні майже 11 тисяч членів. З ініціативи народного депутата України Івана Рішняка в області створено об’єднання журналістів у рамках проекту АПУ «Аграрна партія і преса».
А загалом — партійні штаби «владних» партій в очікуванні розпоряджень і грошей, які з’являться на президентські вибори. Поки що неясність — чи буде єдиний кандидат від влади і хто ним буде, хто союзник, а хто супротивник — не додає їм снаги для підвищення активності.
Чернігів.