Було б набагато менше проблем з житловими послугами, якби не відмовлялися від державної допомоги ті, хто має на це підстави, — переконані комунальники Херсонщини.
До «бездотаційного» рівня сімейного бюджету в обласному центрі недотягують 40 відсотків населення, але субсидії отримують лише 16. То чому люди відмовляються від «халяви»?
Найпершою причиною є елементарний страх перед чергами в коридорах, розкиданістю контор по різних кінцях міста та кількістю потрібних довідок. До того ж багатьох зупиняють різні «але», через які, навіть якщо сімейний бюджет — як кіт наплакав, субсидії не «положено». Адже законодавство не таке вже й «гладеньке». Приміром, каменем спотикання є документ на житло, котрий вимагає, щоб субсидію оформив лише його власник. Живе бабуся у власній хатині, пенсія маленька, але житло оформила на онука, який мешкає з батьками. А тут теж бюджету не вистачає, але син-студент — не прописаний, і до довідки про доходи входить лише зарплата батьків. Можна, стверджують чиновники, і в такому разі оформити належну сім’ї «халяву», але треба викликати спеціальну комісію. А до них, самі знаєте, як люди «охочі», та й впевненості нема, що комісія «визнає доцільність».
Тим часом, ситуація з підвищенням тарифів не раз спричиняла акції протесту, пікети, мітинги біля стін владних органів. На їх організаторів у влади — ве-еликий зуб: але для того, щоб постійні підвищення не били по кишені пересічного громадянина, достатньо оформити субсидію.
Як позитивний приклад херсонські комунальники наводять досвід Волинської області, який вони їздили вивчати, — тут, за словами начальника управління житлово-комунального господарства області Миколи Мартинюка, субсидії отримують 100 відсотків тих, хто має на них право. Отже, безхмарне життя комунальникам Луцька забезпечує держава — через адресні субсидії. Вигода приваблива передусім самим постачальникам — як не як, належні гроші з казни «вибити» все ж реальніше, ніж зі споживача. А з грішми й послуга стає якіснішою. А з якістю — і грошей більше.
Херсон.
