Посівна щойно розпочалася, а у високих аграрних кабінетах уже занепокоєні вартістю майбутнього короваю. Якщо вірити інформації віце-прем’єра Івана Кириленка, на початку квітня стануть відомі заставні ціни, згідно з яким проводитимуть заставні закупки зерна у товаровиробників. Останнім застава дасть змогу одержати кошти для проведення подальших, наступних за збиранням колоскових, сільгоспробіт та водночас не дасть посередникам-спритникам скуповувати врожай за безцінь. Офіційно обіцяють приймати всі зернові культури, а не тільки пшеницю. Поки що триває підрахунок, які ресурси будуть вкладені у врожай селянами: заставна ціна має покривати витрати і приносити хліборобам невеликий прибуток — 10—15 відсотків. Аграрії мають право продати закладені колоскові, якщо знайдуть покупця на вигідніших умовах.
Віце-прем’єр повідомив і про зміни в зерновому клині: «Ми акцентуємо увагу на кукурудзі і бобових». Посівні площі під цими культурами істотно зростуть. Приміром, «королівські» плантації, порівняно з минулим роком, збільшаться на 25 відсотків.
А Головінспекція із захисту рослин прогнозує в разі спекотного літа масштабну навалу сарани. Ненажерливий шкідник загрожує з’їсти не тільки значну частину врожаю, а й чимало народних грошей. У бюджеті-2004 на боротьбу з напастю передбачено п’ять мільйонів гривень, з яких два — вже розподілено по областях, а три — спрямовано на закупівлю убивчих для сарани хімпрепаратів.
