Щороку Міністерство охорони здоров’я України вирішує, який саме інсулін закуповувати за державний рахунок, щоб забезпечити ним хворих на цукровий діабет. Вирішальне значення в цьому виборі має вартість препарату. А дешевше, на жаль, — не завжди краще.
Лікування і самі підходи до терапії цукрового діабету кардинально змінилися з появою нового аналога людського інсуліну «Лантус». У нашій країні препарат почали застосовувати з червня 2003 року, і сьогодні близько тисячі хворих на цукровий діабет уже лікують цим препаратом. Більшість купує його в аптеках за власні гроші.
Попри численні заявки фахівців-ендокринологів і прохання хворих на цукровий діабет, які вкрай потребують інсулінотерапії, Міністерство охорони здоров’я не включає «Лантус» до списку інсулінів, що закуповуватимуть за державні кошти в 2004 році. Пояснення просте: препарат дорогий. Вибір за хворих зробили, як завжди, чиновники. Однак говорити про те, дорогий препарат чи дешевий, дозволено тільки на підставі фармако-економічного аналізу. Варто врахувати, що цукровий діабет — це багатокомпонентне захворювання, що вимагає не тільки цукрознижувальної терапії (зокрема, інсулінотерапії), а й цілого переліку інших препаратів для лікування ускладнень діабету. Важливо підкреслити: є пряма залежність між якістю терапії, що знижує цукор, і кількістю та тяжкістю пізніх діабетичних ускладнень. Тільки за умови застосування високоефективних сучасних препаратів, що знижують цукор, і постійного твердого контролю за вмістом цукру в крові можна запобігти чи сповільнити прогресування тяжких пізніх ускладнень діабету!
Отже, вибір найдешевшого цукрознижувального препарату з лихвою «компенсується» астрономічною вартістю препаратів для лікування ускладнень, що розвинулися внаслідок недостатньо ефективної терапії діабету. Схоже, для чиновників головне — всіх хворих забезпечити будь-яким інсуліном, щоб проголосити, мовляв, в Україні розв’язано інсулінову проблему. А за це люди розплачуються своїм здоров’ям.
Київ.
