Україна переживає аж ніяк не першу реформу автономерів. Якщо остання в 1998 року замінила «радзнаки» на українські, то нинішня породжує більше запитань, ніж відповідей. Чим викликано дивний поспіх? Невже тим, що, не встигнувши як слід «обкататися», діючі номери за ці роки морально і фізично застаріли? За оцінками експертів, останнє покоління українських номерних знаків — одне з кращих у світі. Як з’ясувалося, причини в іншому.
Наприклад, за минулий рік порівняно з 2002-м кількість дорожніх подій зросла на 25(!) відсотків. До того ж багато хвацьких водіїв замість ременів безпеки користувалися номерними знаками, комбінаціями, що починалися: «00», «555», «777», або знаками серії: «ВР», «КМ», «АП». 3 лютого на зустрічі з начальником ДАІ полковником міліції Сергієм Каракаєм Леонід Кучма порушив актуальне питання: «Чому міліція видає різні посвідчення і дає дозвіл на використання проблискових сирен тим, хто не має на це право? Давайте подумаємо над цим і ліквідуємо ці козирні номерні знаки», — процитувало УНІАН Леоніда Кучму.
Усі, кому треба, мабуть, добре подумали. І 6 лютого вийшов президентський указ, яким ДАІ було наказано до 20 лютого замінити усі відомчі номери на держномери встановленого зразка.
Щоправда, одночасно в деяких виданнях з’явилися публікації про те, що така процедура очікує в майбутньому і приватників. Можливо, тут і криється собака, зарита від чужих очей?
Відповідно до контракту між ДАІ й україно-британською фірмою «Динамо-Сілейр» від 3 грудня 1998 року саме це СП одержало виняткове право на виготовлення всіх номерних знаків аж до 31 грудня 2005 року. Але кому хочеться роками чекати, доки з’являться інші вдячні партнери?! Тому, як ми вже писали в номері від 7 лютого ц. р., починаючи з 2000 року, ДАІ замовляла номери не тільки в «Динамо-Сілейр». А після офіційних претензій з боку «Динамо-Сілейр» МВС рішуче пішло, на мій погляд, ва-банк.
21 жовтня 2003 року за наказом міністра внутрішніх справ Миколи Білоконя (№ 1234) було затверджено нові серії номерних знаків для транспортних засобів кожної з 24 областей, а також Києва, Севастополя і Криму. Як стало відомо з джерел у ДАІ, 19 січня ц. р. вона зробила замовлення в «Динамо-Сілейр» на виготовлення в 2004 року більше мільйона пар номерних знаків. На радощах СП уклало із закордонними партнерами і оплатило контракти на постачання світловіддзеркалюючих плівок, листового алюмінію, фарбувальних матеріалів тощо. Загалом на загальну суму більш як сім мільйонів гривень. Сировина надійшла на склади і готова до використання. Ось тут і настали для виготовлювача чорні часи. У лічені дні в ДАІ народилася ідея випуску автономерів з кардинально зміненим дизайном.
«Динамо-Сілейр» може, звичайно, випускати номерні знаки і нового зразка навіть для марсоходів. Але для переходу на виробництво фактично нового виробу треба укласти контракти на постачання інших матеріалів, тому що старі просто не годяться. На весь процес піде щонайменше півроку. Але куди подіти оплачений і отриманий під держзамовлення матеріал? Тим паче що газета «Київ-пост» від 12 лютого 2004 р. пише: «За словами Джона Гур’є, голови компанії Sіlaіr, у той час як завод «Динамо» продовжує поставляти визначену кількість номерних знаків, він більше не одержує оплати ні за нинішню продукцію, ні за значну кількість продукції, уже поставленої протягом останніх декількох місяців». Президент компанії «Сілейр Лтд» Джон Гур’є 1 лютого направив листа в офіс Центральної і Східної торгової ради співдружності. Інвестор вважає, що «Динамо-Сілейр» «не виплачують гроші тому, що хочуть усунути його з даного бізнесу і зробити неконкурентоспроможним з новими засекреченими суперниками». Якщо хтось повірив, що спланована на самому верху реформа допоможе «стриножити» запопадливих власників «крутих» номерів, то буде дуже розчарований. До переліку серій номерних знаків в Україні введена досі невідома 28-ма територіально-адміністративна одиниця, названа як область «Екстериторіальна». Зі своїми «самостійними» серіями номерних знаків: «ІІ», «НН», «ХХ»! І чомусь нам здається, що видаватимуть їх знову-таки VІPам і усякого роду VІPочникам.
Сьогодні важко з точністю до сотні гривень підрахувати, скільки на «реформі» номерів можна заробити. У згаданому листі Джон Гур’є констатував: «Немає необхідності казати, що такі дії цілком підривають виявлене Україною бажання приєднатися до Європейського союзу і Східної співдружності націй».
Європа зачекає?
